У лдпр запропонували ініціативу, яка миттю позбавить Данильченко можливості й надалі вдавати, що вона законний мер Мелітополя.
Запахло перевиборами
Заступник голови комітету держдуми з економічної політики від партії Жириновського пропонує перейти до прямих виборів голів муніципалітетів. Сьогодні мерів регіональних міст призначають ради депутатів.
- Ми вважаємо, що створено всі умови, щоб голів міст обирали не депутати, а безпосередньо жителі і могли взаємно формувати відповідальність на місцях за реалізацію національних законопроєктів, - цитує пропаганда Станіслава Наумова, заступника голови комітету держдуми з економічної політики.
.jpg)
До чого тут Данильченко? Та до того, що посаду голови так званої військово-цивільної адміністрації Мелітополя вона отримала з благословення фсб після того, як російські війська захопили Мелітополь.
Аферистка з великої дороги
Серед претендентів на посаду мера був ще один рашистський посіпака - керівник путінського руху «Мы вместе» Володимир Рогов. Однак його «дах» у Москві, мабуть, виявився менш вагомим, ніж у Балицького.
Легітимного мелітопольського міського голову Івана Федорова окупанти взяли в полон. Йому було висунуто умову добровільно відмовитися від посади.
- Я розумів, куди мене везуть, бо народився в Мелітополі. Перша розмова була, коли мене завели в камеру, зняли мішок із голови, але не розв'язали руки. Шість автоматників стояли навколо і від мене вимагали підписати заяву про звільнення в обмін на свободу. Я сказав: «окей підпишу» і підписав одразу, але не вийшов. Вони обдурили. До мене застосовували психологічний тиск. Найнеприємніше - це невідомість. Я не знав, коли це закінчиться і чому я в полоні. У сусідній камері комусь ламали руки й ноги. Цих людей вважали партизанами. Страх був від невідомості. Немає підручника, як поводитися в полоні, - згадує Іван Федоров в одному з інтерв'ю.
З 12 березня 2022 року окупаційна влада оголосила Галину Данильченко головою ВЦА Мелітополя.
Так матіршинниця з кримінальним багажем вкрадених кредитів очолила місто.
Нагадаємо, Галина Данильченко родом із Садового Мелітопольського району. Вивчилася спочатку в технікумі, потім в агротехнологічному університеті здобула економічну освіту. Починала бухгалтером на моторному заводі. З кінця 90-х Данильченко працювала в бізнес-структурі нинішнього так званого губернатора Запорізької області Балицького. Допомагала господареві красти кредитні мільйони за рахунок навмисного доведення до банкрутства підприємства ТОВ «Мелітопольський завод підшипників сковзання».
Аферистка змогла провернути схему з виведення кредиту державного банку «Укрексімбанк» у розмірі 4,4 млн. доларів США на фіктивні підприємства і на ТОВ «Мелітопольський Автогідроагрегат» (офіційно належить Балицькому В. Б. - батькові нардепа). Постановою Мелітопольського міжрайонного суду №815/9020 від 27.06.2012 р. повністю встановлено злочинну схему умисного доведення до банкрутства ТОВ «Мелітопольський завод підшипників сковзання».
Після вдало провернутої справи Євген Балицький почав рухати подільницю-виробничницю вгору партійними сходами, сподіваючись, що політика принесе йому ще більше доходів.
Спочатку Данильченко була помічницею нардпа Балицького. А 2015 року вона пройшла до Мелітопольської міської ради від «Опозиційного блоку» і вірно слідувала за своїм провідником у політичне життя.
- Про недоліки Балицького я зараз не буду говорити. Вони у нього, напевно, є, тільки мені про них невідомо, - розповідала Данильченко в інтерв'ю 2017 року. - Я багато років із ним працювала, але в моїй пам'яті немає випадку, якби в мене були до нього претензії, - нахвалювала зозуля півня.
Баба-танк
З початком війни в Україні на Донбасі 2014 року в Мелітополі почалася багаторічна політична боротьба. По один бік стояли мер Сергій Мінько, який згодом привів замість себе наступника - Івана Федорова. По інший бік - «опоблоківці» на чолі з Данильченком і Балицьким.Чому Данильченко на перших ролях, тому що Балицький використовував її, як танк, запускаючи її руками різного роду провокації в міській раді: від демаршу депутатів від Опоблоку до проведення підвальних сесій і навіть рукоприкладства. Днями, до речі, Данильченко в ефірі російської радіостанції похвалилася тим, як тягала за волосся Івана Федорова.
Жага влади у Галини Вікторівни була присутня завжди. Коли ж вона її отримала, у мелітопольців з'явилася можливість зрозуміти всю неспроможність і жадібність аферистки та її вічного куратора Балицького.
Комунальні підприємства працюють геть погано, прибирають тільки центральні вулиці міста, зграї бродячих собак нападають на городян, ціни на ритуальні послуги злетіли до небес.Дійшло до того, що колаборанти стали писати кляузи на Данильченко, вказуючи на те, що вона не справляється зі своїми обов'язками.
Але це все дрібниці.Адже головна образа всіх мелітопольців, включно з «ватними», - Балицький разом із Данильченком затіяли масову націоналізацію рухомого та нерухомого майна, позбавляючи всього нажитого мелітопольців на користь приїхавших із Росії гастролерів.
Таким чином, у разі, якщо запропонований ЛДПР законопроєкт ухвалять, Галину Данильченко народ навряд чи вибере головою адміністрації. Ну, а охочих посунути даму в білому знайдеться і серед своїх любителів «русского мира».
