Учора був рівно рік від дня повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. Але Мелітополь має дві чорні дати. Саме 25 лютого місто було окуповане.
І хоча війна почалася ще 2014 року, багато мелітопольців і уявити собі не могли, що в одну мить опиняться на місці сусідів із Донецької та Луганської областей, Криму.
Рік тому 25 лютого на вулицях Мелітополя були локальні бої. Підрозділи Національної гвардії разом зі Збройними Силами України намагалися утримати місто. Ворог вів вогонь по житлових кварталах. У місто зайшли переважаючі сили противника. Перші перестрілки були в районі СБУ. Рашисти оточили будівлю, лунали автоматні черги.
44542" data-width="100%">
Один зі снарядів влучив у будівлю СБУ, від вибухової хвилі посипалися вітрини сусіднього кафе "Челентано".
44568" data-width="100%">
Один український БТР окупанти підбили в цьому бою. У машині закипів мотор, колеса були прострелені.
У кількості бойових одиниць сили противника суттєво переважали українські. Тому бійцям української армії довелося відходити. Вони перемістилися в приватний сектор у тупикові вулиці.
- Заїхали в провулок, щоб до нас був тільки один під'їзд. У нас було мало часу для перевантаження людей і боєкомплекту з підбитого БТРа до нас. Поки вантажили, ми своїм живим БТРом перекривали вулицю. Нам допомагали бабусі й дідусі з приватних будинків. Вони плакали і разом з нами вантажили БК, кулемети, дуже переживали за нас. Місця в БТРі було мало. Навідник не міг працювати і навіть крутити стволом. У нас був один вихід - підняти ствол догори і на максимальній швидкості виїжджати, тому що з одного боку були танки, а з іншого - багато піхоти і "Тигри" рф. Мчали на великій швидкості, - згадує боєць Нацгвардії Олексій.
Того ж дня російські окупанти заїхали спочатку в будівлю районної адміністрації. Виявилося, переплутали з виконкомом міської ради через нерозуміння адміністративного устрою. Далі кинулися вже до мерії на Грушевського. Тут вони вчинили погром: вибивши всі двері, трощили меблі, техніку, зняли український прапор. Але триколора на будівлі не спостерігалося. А на площі продовжував гордо майоріти синьо-жовтий стяг.
44797" data-width="100%">Проспектом Богдана Хмельницького їхали російські танки. Якийсь хлопець у червоному спортивному костюмі відчайдушно намагався їх зупинити, кидаючись просто під танк. У цьому відео, мабуть, відбивається стан кожного мелітопольця. Люди не знали, що робити і куди бігти. Повний відчай.
44550" data-width="100%">Приблизно о 8 ранку в південній частині міста пролунав потужний вибух. Ракета влучила у станцію техобслуговування.
44606" data-width="100%" data-single>О 8:38 у 2-му провулку Бадигіна внаслідок обстрілу загорівся житловий будинок. Пізніше Мелітопольський міський голова Іван Федоров, повідомить у прямому ефірі, що постраждало понад 10 будинків на вулиці Бадигіна. Є один загиблий серед цивільного населення. У місті на півдня зникла електрика і вода, внаслідок пошкодження котельні авіамістечка опалення не стало у військовому містечку.
44628" data-width="100%">
Бої були і по вулиці Ломносова. У момент заправки українського танка в нього влучив снаряд, випущений противником, пролунав вибух. 44599" data-width="100%">
44599" data-width="100%">До вечора ситуація загострилася. Звуки канонади пролунали в центрі Мелітополя. Почалися артобстріли з Кримського напрямку. Місто фактично було оточене. У центрі Мелітополя снаряд влучив у вікно диспансеру. Там почалася пожежа.
44629" data-width="100%">Уже з першого дня захоплення Мелітополя рашисти подали поганий приклад мародерства. Вони першими стали розкривати магазини і красти продукти харчування. А вже над вечір деякі мелітопольці почали мародерити.
44634" data-width="100%">Ближче до 22.00 танки були вже на 27 кварталі. За інформацією місцевих жителів, вони спостерігали:
- 1 Тигр,
- 2 БТР, 1 Т-52
- 80 піхотинців.
Цивільні машини рашисти стали розгортати. Відтоді танки та інша військова техніка на вулицях міста, збройні військові рф, що снують, стали невід'ємною частиною життя тимчасово окупованого Мелітополя. Рік життя в окупації змінив багато і багатьох, але не вбив віру в те, що дуже скоро на головній площі Мелітополя знову майорітиме український прапор.