![Под Мелитополем пересыхает Магистральный канал - жители региона могут остаться без питьевой воды и орошения](/images/news/2023/04/316684.png?1681211306)
Мешканці Мелітопольщини помітили, що зрошувальні канали досі не наповнені водою. Падає рівень і в Каховському магістральному каналі, частина якого пролягає по Якимівщині.
Усе це - частина екологічної та промислової катастрофи, влаштованої окупантами на захопленій території. У найближчому майбутньому їхні злочинні дії можуть призвести не тільки до різкого зменшення зрошуваних сільгоспугідь, а й до проблем із питною водою у населення Приазов'я.
Проблеми почалися у вересні минулого року. Спочатку потроху, а потім дедалі швидше Каховське водосховище стало міліти.
Різке падіння рівня води у водосховищі спостерігали на обох його узбережжях, пише Центр журналістських розслідувань. За словами Сергія Скорика, директора національного природного парку "Кам'янська Січ", розташованого в Бериславському районі, загалом вода впала на 3 метри 18 см. "У деяких місцях вода відійшла на 17 метрів від берега. Такого ніколи не спостерігалося за весь час існування Каховського водосховища, навіть у найпосушливіші роки", - стверджує він.
До стрімкого обміління водойми призвела втрата контролю України над головними "заторами", які випускають дніпровську воду, - Каховською ГЕС, Північно-Кримським каналом і Каховським магістральним каналом. Їх російські окупанти захопили в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Отримання доступу до Дніпра та відновлення подачі води до Криму вони назвали однією з головних причин свого нападу на Україну. Однак неконтрольоване й невміле управління росіянами нашими водними ресурсами та диверсії зі зруйнуванням ними головної насосної станції (далі - ГНС) управління Головного Каховського магістрального каналу (УГКМК) загрожує повним припиненням водопостачання до посушливих районів Херсонської та Запорізької областей, що досі перебувають в окупації.
Реанімувати Каховський магістральний канал окупантам не вдається
"Русло каналу починає потроху пересихати. Залишки води в ньому ще є, але її з кожним днем стає все менше. Останнім часом окупанти скидали її в четвертий, нижній б'єф, який подає дніпровську воду через західний груповий водовід на Мелітополь, Бердянськ та інші населені пункти окупованої Запорізької області. Коли вона закінчиться, окупаційній владі доведеться думати, звідки брати воду для населення і для зрошення в цьому регіоні. Тому що в каналі її не буде", - на умовах анонімності пояснив ЦЖР один із працівників Каховського магістрального каналу.
До таких наслідків призвели події кінця листопада 2022 року. Через постійні обстріли російськими військовими було пошкоджено герметизацію ГНС каналу, після чого почалося її затоплення, спершу ґрунтовими водами. ГНС побудована таким чином, що її машинний зал з основними насосними агрегатами, частиною електродвигунів, дренажними насосами та системою вентиляції розташований нижче рівня води. При цьому окупанти навмисно пошкодили шафи управління і розікрали майно УГКМК разом із запасним дизель-генератором.
Після зупинки ГНС з кінця листопада 2022 року вода в русло Каховського магістрального каналу не подається. Із наближенням весни загарбники зрозуміли, що внаслідок пошкодження головної насосної станції залишаться без питної води мешканці окупованих посушливих регіонів півдня - насамперед, Іванівської громади Генічеського району Херсонщини та приазовської частини Запорізької області. Без поливної води залишаться й аграрії: на балансі УГКМК перебуває 243 км каналу, що входять до зрошувальної системи Херсонської області, з яких 130 км - довжина магістрального каналу. Це майже половина всієї зрошувальної системи Херсонщини. Сама ж Каховська зрошувальна система вважається найбільшою в Європі.
Щоб дізнатися, чи можливо відремонтувати ГНС, окупанти привозили сюди якихось своїх фахівців. Але, як кажуть співробітники УГКМК, ті лише розвели руками.
Саме УГКМК російські окупанти остаточно захопили влітку 2022 року. У його приміщеннях вони розмістили свої казарми, після чого по головній адміністративній будівлі каналу вдарили наші Збройні сили. Після цього загарбники перевели адміністрацію УГКМК до колишньої Державної каховської технічної школи, розташованої за 13 кілометрів від розтрощеної адмінбудівлі.
"Частина працівників каналу погодилася працювати на окупантів, але зараз вони масово звільняються. Бо канал не працює, на нього нікого не пускають, майно розкрадено, роботи немає, а загарбникам не дуже хочеться платити зарплати просто так. Тим часом наші колеги продовжують виїжджати з окупації і вже багато хто виїхав. А росіяни обдзвонюють аграріїв і намагаються вибити у них передоплату за воду для зрошення - від намірів заробити на неіснуючій воді вони не відмовилися", - розповіли ЦЖР співробітники УГКМК.
Неможливість відновлення роботи каналу визнала окупаційна влада Херсонщини. Про те, що його ГНС затоплена на 90%, спочатку заявив гауляйтер Каховки Павло Філіпчук. А на початку квітня ситуацію з водопостачанням назвали катастрофічною і на засіданні так званого уряду області. Тож окупанти задумалися, як же її вирішити.
Найфеєричніший варіант запропонував гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо: для відновлення зрошення русло Каховського магістрального каналу можна наповнювати з Північно-Кримського каналу. Опитані нами співробітники управлінь обох каналів відреагували на це зі сміхом. За їхніми словами, русло Північно-Кримського каналу розташоване нижче від Каховського: неподалік від адмінкордону з Кримом їх з'єднує Перекопський канал.
"Самопливом вона не потече, а якщо уявити, що окупанти спробують якимись насосами закачувати дніпровську воду через Північно-Кримський канал у Каховський магістральний, то вона максимум може заповнити 15 кілометрів Перекопського каналу. Те, що говорить Сальдо - просто ідіотські фантазії", - пояснили вони.
Північно-Кримський канал і Каховська ГЕС: війна за воду
18 березня російські пропагандистські ЗМІ повідомили про другий запуск краденої дніпровської води в Північно-Кримський канал. Ця подія сталася на дамбі, побудованій на 107-му кілометрі на кордоні Херсонської області та АР Крим. У сюжеті пропагандистів видно, що русло каналу, як і торік, окупанти не розчистили. На шляху води - дерева та кущі, а що вже вкрите водою, можна тільки здогадуватися.
Незважаючи на вкрай занедбаний стан русла Північно-Кримського каналу і великі втрати води (40-50% її просто йде в землю), окупанти запустили його ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уже 26 лютого 2022 року російські військові підірвали тимчасову дамбу з мішків із глиною та піском на 91-му кілометрі, а потім і перемичку на капітальній дамбі. Наступного дня вони увірвалися в головну споруду каналу, розбили центральний пульт управління, потрощили меблі та монітори і підірвали шандори (балки для перекриття водопропускного отвору).
Умисне пошкодження споруд каналу унеможливило водопостачання для зрошення земель Скадовського та Каховського районів Херсонщини. За висновком судової інженерно-екологічної експертизи, розмір шкоди, завданої російськими загарбниками навколишньому середовищу, становить 1,4 млрд гривень. І це протягом лише перших 43 днів використання гідроспоруди Північно-Кримського каналу. А матеріальна шкода державі внаслідок пошкодження її об'єктів склала 134 млн. грн.
Головну ж "пробку" Каховського водосховища - Каховську ГЕС ім. Петра Непорожнього - окупанти захопили в перший же день повномасштабного вторгнення. А через кілька місяців вони почали безконтрольно скидати дніпровську воду.
Наразі саму гідроелектростанцію окупанти використовують лише як фортифікаційний військовий об'єкт, з якого прицільно обстрілюють розташовані поруч із ним визволені села Веселе та Козацьке, вбиваючи мирних місцевих мешканців.
Торік окупанти встигли розграбувати обладнання Каховської ГЕС, а після свого відступу з правого берега Херсонщини на лівий вони підірвали міст через його греблю. Знищення кількох прольотів дорожнього полотна через станцію допомогло виявити, що росіяни навмисно відкрили додаткові шлюзи, дозволивши воді витікати з водосховища.
Починаючи з кінця лютого рівень води в Каховському водосховищі вдалося підняти завдяки ранньому паводку та посиленому спрацюванню води, розташованої вище за течією Дніпровської ГЕС. Протягом кількох місяців вдасться тримати рівень водосховища, але що буде далі - спрогнозувати важко. Загалом завдяки збільшеному скиданню води Дніпровською ГЕС на початок квітня вдалося підвищити рівень води в Каховському водосховищі до 14,3 метрів за нормального рівня в 16 метрів.
Не менші загрози це несе для захопленої окупантами Запорізької АЕС, оскільки дніпровська вода використовується для системи охолодження її реакторів. Як ідеться в повідомленні Запорізької обласної військової адміністрації, система охолодження ЗАЕС опиниться під загрозою, якщо рівень води в Каховському водосховищі опуститься нижче 13,2 м.
Через падіння рівня води в Каховському водосховищі ліве узбережжя стало непридатним для висадки військових десантів, тому що берегова лінія там являє собою зараз, по суті, болото. Також це може бути частиною підготовки росіян до наступного "жесту доброї волі": у разі свого відступу на територію Криму окупанти підірвуть Каховську ГЕС.
Наслідки ймовірного підриву ГЕС, будуть надзвичайними та катастрофічними для жителів півдня. Це призведе до остаточної зупинки Запорізької АЕС, якщо росіяни не встигнуть наробити там щось інше. Також без зрошення та питної води залишиться понад 400 тис. га земель у Херсонській та Запорізькій областях.
"Вплив усіх цих чинників на природу я ставлю на останнє місце, тому що в першу чергу це буде катастрофа для людей, які там живуть. Природа такі речі переживе. Так, вона після цього буде інша, незвичайна, дивна, але південь уже не матиме переваг у вирощуванні високотоварних сільгоспкультур. Тому приблизно 400-450 тисяч людей у цій місцевості не матимуть доступу до питної води, не зможуть займатися зрошенням і, відповідно, не матимуть роботи", - каже доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко.
Скидання води з Каховського водосховища вже стало причиною висихання мілководних проток і заток. Через це спостерігається масова загибель водних біоресурсів. За інформацією Державного агентства меліорації та рибного господарства України, російські обстріли прибережної частини Херсона та акваторії Дніпра вже призвели до збитків рибному господарству на орієнтовну суму в понад 390 млн. грн.
Що ж до Каховської ГЕС, головної насосної станції та інших об'єктів Каховського магістрального каналу, то для відновлення нинішніх ушкоджень, за попередніми підрахунками, знадобиться 2-3 роки. Звісно, якщо росіяни не продовжать руйнувати їх далі.