6 червня в Україні відзначають День журналіста. Другий рік поспіль – в умовах війни.
Яка, наче лакмусовий папірець, показала, хто є хто. Одні пішли боронити Батьківщину. Інші працюють воєнкорами на передовій. Дехто почав волонтерити. А хтось продовжував інформаційний спротив у відносно безпечних містах та селах – хоча де зараз в Україні такі є? Окремі персонажі перейшли на сторону ворога – і вихваляють кривавий русскій мір.
Таких попереджаємо: за свої вчинки будете відповідати за законом! А хтось після початку війни забув про свій “патріотизм” і тишком-нишком втік у затишне закордоння, вичікуючи – чим завершиться війна? А повернувшись до звільненої від рашистів домівки, розповідатиме, як його “на колчаковскіх фронтах ранілі”. Таким порадимо не дуже розходитися – бо всі ходи, панове, записані! Достойних колег – зі святом! Зичимо вам здоров’я, любові, вірних соратників. І найголовнішого – миру.
Але не за будь-яку ціну – а тільки після нашої вистражданої Перемоги! Слава Україні!