На початку березня "засновник" вкраденої "Мелітопольської черешні" зустрівся з диктатором путіним. Оскільки в того на носі "вибори" і доводиться потроху виходити до холопів. Він традиційно обіцяв допомогу - тобто, брехав - і зображував усіляку турботу про піддослідне населення.
Дивовижна п'єса
Зустріч пройшла просто зворушливо. Її навіть можна уявити у вигляді невеликої п'єси.
Ведучий: надаю слово засновнику "Мелітопольської черешні" Івану Горбунову
путін: Коли черешня дозріє у вас?
Горбунов: Черешню будемо чекати в травні місяці першому.
путін: Тобто, недовго залишилося чекати.
Горбунов: Недовго. Тільки я Ігор.
Зустріч відбулася 5 березня в Ставропольському краї, куди путін приїжджав влаштувати нову показуху - доручив опрацювати питання кредитування підприємств АПК у нових регіонах. Також він додав, що потрібно розширити пільгові кредити і подумати над держгарантіями.
Там до нього і звернувся Ігор Горбунов. Він наскаржився бункерному, що для аграріїв із "нових" регіонів недоступні програми пільгового кредитування Мінсільгоспу, оскільки в них поки що немає кредитної історії.
І попросив розглянути можливість спрощення вимог під час видачі кредитів компаніям із нових регіонів і пообіцяв натомість "вирощувати і годувати росію". Годувальник вишукався.
- Потрібні, звичайно, якісь держгарантії. Центральний банк, Мінфін спільно з іншими комерційними банками мають цю систему опрацювати, я з вами згоден. Треба розширити обсяги пільгових кредитних ресурсів, що видаються, і подумати над гарантіями, - цитують путіна сайти пропаганди.
Ми ж і говоримо - "вибори" на носі.
Окремо вразила "робота ніг" путіна. Вони у нього постійно рухалися, часом виробляючи досить потішні піруети.
Волгоград, Москва, татари
...Насправді вихідця з Волгограда ніякого Ігоря Горбунова у списку засновників ви не зустрінете. А зустрінете (і то не на всіх спеціалізованих ресурсах) ТОВ "Южный проект". Засновником якого Горбунов і є.
Крім нього, зі скромною часткою в один відсоток у "Південному проекті" значиться Едуард Шакіров із Татарстану. Але це так, до слова.
Директором "Мелітопольської черешні" значиться Олександр Абрамов, який вів свою діяльність у Москві.
Якийсь інтернаціонал виходить!
Той самий "Південний проект" володіє агрофірмою "Південь" із Генічеська.
Що дивно, ні Горбунов, ні Абрамов раніше сільським господарством не займалися. Абрамов був банальним торгашем, а потім, створивши ТОВ "Трансгруппметалл", переключився на утилізацію відсортованих матеріалів.
Як там справи в "Трансгруппметалле", бог його знає, але ось для чого в Мелітополь принесли чорти Горбунова, не зовсім зрозуміло.
Він є керівником двох, і засновником шести підприємств. Серед яких - стрілецький комплекс "Професіонал". Як зізнається сам Горбунов, це його дітище.
Колишній мент і любитель зброї
Не дивно: він усе життя захоплювався стрілецькою справою. В одній із рекламних статей він розповів частину своєї біографії.
У 16 років Горбунов вступив до Пермського військового училища, був кадровим військовим, штурманом дальньої авіації. У 1991 році звільнився з військової служби і повернувся до Волгограда. Намагався займатися торгівлею, але не зрослося. Після пішов у тоді ще міліцію - мабуть, щоб цих самих "комерсантів" кришувати.
Каже, що починав із дільничного, а через 13 років звільнився з органів МВС у званні підполковника.
Тут, схоже, що окупант трохи лукавить: якщо його не приваблювала торгівля, навіщо його понесло в "Мелітопольську черешню", де, серед іншого, якраз торгувати і треба.
...Перед зустріччю з путіним Ігор Горбунов провернув одну цинічну штуку - мабуть, становище зобов'язує. У спілкуванні з пропаганда-тв він захопився Маріуполем - мовляв, гарне місто
- Ми Маріуполь бачили від самого початку і зараз - це два різні міста. Досить гарне, навіть уночі можна потрапити. У центрі міста ти почуваєшся як у Москві. Це вже багато чого, - без тіні збентеження віщав Горбунов.
Правду кажуть: сором - не дим, очі не виїсть.
Історія "віджиму"
Тепер поговоримо про те, як було вкрадено "Мелітопольську черешню".
Бізнес пов'язували з родиною українського нардепа Сергія Мінька. Тому саме це підприємство рашисти поспішали віджати насамперед. Оскільки жодних своїх податкових реєстрів на окупованій частині Запорізької області не було, зареєстрували ПКФ у Краснодарському краї.
Серед інших, ключову роль у цій крадіжці зіграв колишній найкращий співробітник і керівник ПКФ - ФСБшник Антон Лукоянов (на фото -- крайній справа).
Однак 2019 року "успішного" керівника "Мелітопольської черешні" було звільнено. Причина банальна - Лукоянов систематично йшов у запої, тому колектив був наданий сам собі, а справи підприємства були пущені на самоплив. Після звільнення так і не знайшов собі застосування. Майже три роки Луклянов залишався безробітним.
Деградація бренду
...У березні 2023 року тоді ще гауляйтер Мелітопольського району Андрій Сигута обіцяв "нагодувати черешнею всю росію". Однак вийшла неув'язочка: через березневі заморозки та зливи у травні-червні, того року стався неврожай черешні.
У 2022 році фермери також залишилися у великих збитках - і це незважаючи на пристойний урожай. Оскільки черешню просто нікуди було продавати. До росії її везти заборонили, максимум - Крим.
Також після зборів на ринку з'явилися кадирівці та місцеві колаборанти. Вони змушували фермерів продавати черешню задешево.
Якщо раніше "Меслитопольська черешня" (та й черешня загалом) були брендом Медового міста, його гордістю, то зараз саме час називати все це ганьбою. Утім, не "все це", а бездарне керівництво окупантів і зрадників, які поступово доводять колись процвітаюче підприємство до ручки.