Після окупації багато власників підприємств, заводів, кафе та іншого бізнесу змушені були покинути Мелітополь. Більшості з них загрожувала фізична розправа за те, що не підтримують РФ.
Є й ті бізнесмени, яких у перші місяці російські вояки брали в полон і відпускали лише за викуп - на кону стояли великі суми грошей або бізнес.
- Багато було серед затриманих комерсантів. Працювали за схемою: перший день б'ють і лякають, а на другий уже розмовляють. Як правило, люди погоджувалися віддавати автомобілі, частину бізнесу, підприємства. Якщо з людини взяти нічого, її тримають довго, - розповідає в інтерв'ю РІА-Південь волонтер, письменник, пенсіонер МВС (оперативний співробітник карного розшуку) Андріс Лагздукалнс.
Відомі також випадки, коли в бізнесменів просто отирали бізнес, а їх депортували з пляшкою води в руках. Усі пам'ятають історію з вкраденими: молокозаводом, цехом розливу води "Мирненська", рибцехом, популярними кафе "Мама-Мія", "Флер-де-Ліз", "Ялинки-Палки", "Сіті", базою відпочинку "Білуга". Бізнес належав родині секретаря міської ради Романа Романова та його батька Віктора Романова. Останнього рашисти публічно депортували з Мелітополя з пляшкою води в руках.
Однак є й такі бізнесмени, які з легкістю перейшли на російське законодавство. Добровільно платять податки в російську скарбницю, фінансуючи армію рф, і регулярно миготять у пропагандистських роликах, проставляючи країну-агресор.
Такі бізнесмени отримують кредити і пільги від РФ, беруть участь у різного роду виставках під російським прапором, славлячи русскій мір.
Питання справедливого покарання після деокупації саме таких підприємців, які служили і прославляли русскій мір, і навіть тих, кому в принципі байдуже, як вони висловлюються, "під ким жити, аби холодильник був повним", вже сьогодні обговорюється в суспільстві. Зокрема, і в розрізі теми: як повернути жителів Мелітополя, які роз'їхалися, і не тільки, на деокуповані території. Над цим уже сьогодні думають керівники громад. Адже для повернення потрібні не тільки вирішення питання безпеки, а й високий рівень доходів.
- Ті, хто залишився в окупації і чекають на деокупацію, мають відчути полегшення після звільнення. Хоча складнощі будуть і в тому, що стосується інфраструктурних проєктів та організації життя. А щоб повернути людей з-за кордону треба зробити кращою територію, тому що там вони відчули інші умови життя та інше ставлення. Щоб у них не було сумнівів їхати в Україну чи залишатися в тій же Польщі.
Люди мають розуміти, що вони повертаються до Мелітополя, бо там є робота, житло, багато можливостей для розвитку бізнесу, - каже директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов.
Очікувано, що після деокупації міста в соціальному середовищі виникатиме безліч конфліктних ситуацій. Адже мелітопольці втратили все, виїхавши з окупації, а інші лишилися й сплачують податки до скарбниці країни-агресора. Є ще й треті, які віджали чужі підприємства, офіси, будинки та квартири і заробляють на війні.
Раніше мер Мелітополя (сьогодні очільник Запорізької обласної військової адміністрації) заявляв, що всі пособники окупантів, з місцевих жителів, які беруть участь у відбирання майна, взяті, як то кажуть, "на олівець".
- Ми ведемо список тих людей, які погодилися на таке пособництво з ворогом і очікує від ворога підтримки. Такі люди точно не мають права перебувати після деокупації в наших містах, - зазначив Мелітопольський міський голова Іван Федоров. - Якщо підприємець зареєструвався в рашистському реєстрі, він платить податки до бюджету країни агресора. Далі ці податки повертаються в Україну у вигляді ракет, спорядження та іншого. Моя відповідь - той, хто платить податки ворогу, є колаборантом. І наші законодавці, я впевнений, точно врахують це в законодавчих ініціативах, - прокоментував Іван Федоров.
Раніше мер Мелітополя (сьогодні очільник Запорізької обласної військової адміністрації) заявляв, що всі пособники окупантів, з місцевих жителів, які беруть участь у відбирання майна, взяті, як то кажуть "на олівець".
- Ми ведемо список тих людей, які погодилися на таке пособництво з ворогом і очікує від ворога підтримки. Такі люди точно не мають права перебувати після деокупації в наших містах, - зазначив Мелітопольський міський голова Іван Федоров. - Якщо підприємець зареєструвався в рашистському реєстрі, він платить податки до бюджету країни агресора. Далі ці податки повертаються в Україну у вигляді ракет, спорядження та іншого. Моя відповідь - той, хто платить податки ворогу, є колаборантом. І наші законодавці, я впевнений, точно врахують це в законодавчих ініціативах, - прокоментував Іван Федоров.
Ба більше, раніше Іван Федоров заявляв, що після деокупації, низка підприємств зрадників можуть перейти у власність держави Україна.
- Майно колаборантів стане власністю нашої держави. А, якщо хтось там із колаборантів щось там продає і купує (мається на увазі крадене майно, - ред.), то це вже буде його проблема, а аж ніяк не наша - мешканців України, які повернуться у свої міста і мають усі документи на ту чи іншу нерухомість, - прокоментував Іван Федоров.
Соціолог Андрій Орлов також упевнений, що попередити соціальні конфлікти можна рішенням, ухваленим на законодавчому рівні. І наводить один із можливих варіантів законопроектів:
- Якщо бізнес працював і платив податки в РФ, то він спонсорував війну, і власник має відповідати за це за нашими українськими законами і, загалом, людськими.
Якщо цей бізнес перереєстровується за українським законодавством після деокупації, він починає платити податки в Україну і може працювати на відновлення України. Такий бізнес можна покарати податками. Тобто, для нього має бути встановлена максимальна податкова база, яка буде йти в місцевий бюджет на відновлення регіону: розмінування території і так далі.
Або ж, як варіант, 10 років бізнесмен не має права голосу, платить податки максимальні і в такий спосіб він відбуває своє покарання. Але таким чином, Україна не втрачає бізнес, податки і отримує доступ до ресурсу відновлення.
А для того бізнесу, який буде повертатися на деокуповані території, навпаки, мають бути пільги, гранатові можливості, щоб люди могли відновити виробництво і максимально стартували, давали робочі місця.
Працювати за принципом заперечення не можна. Це не правильний підхід. Не можна втрачати ресурси, які можуть послужити на відновлення України, - вважає експерт Андрій Орлов.
Оскільки тема ця дискусійна, а законодавство України в частині покарання за колабораціонізм не є досконалим і, напевно, буде ще змінено, ми пропонуємо нашим читачам у коментарях висловити свою думку, можливо, пропозиції, як ви бачите економічне покарання тих, хто сьогодні сплачує податки в казну країни-агресора.
Відповіді пишіть у коментарях, в опитуванні під стрічкою новин зліва, а також надсилайте на пошту і в чат-бот.
Думку адвоката з приводу того, кого з підприємців покарають за роботу за російським законодавством, читайте за посиланням.
