Чоловікові з Мелітопольського району вдалося не лише вціліти під час ворожого обстрілу, а й урятувати одну з постраждалих.
Вранці 30 вересня російські окупанти завдали ракетного удару по колоні авто цивільних людей, які чекали на виїзд із Запоріжжя у бік тимчасово окупованих територій. Внаслідок теракту загинули близько 30 людей, ще 92 мирні жителі отримали поранення різної тяжкості.
Журналісту сайту РІА-Мелітополь вдалося поспілкуватися з водієм, який опинився в епіцентрі ракетного обстрілу. Ярослав (ім'я змінено) готувався до виїзду на тимчасово окуповану територію, щоб відвідати своїх близьких.
– Приїхав рано-вранці. Десь о 5:30 я був уже там. Вже тоді було багато машин. Куратори перемістили всі автомобілі із нижньої стоянки на верхню, сформували колони, – згадує мешканець Мелітопольщини.
Щоб розуміти, коли приблизно буде його виїзд, чоловік вирішив переглянути списки, розміщені на будинках на території авторинку. І в момент, коли водій перебував на дорозі між двома майданчиками, стався перший приліт.
– Я був на відкритій місцевості – не знаю, як у мене нічого не потрапило. Чути не було, як щось летить. Не було цього шуму характерного. Мене це ще здивувало. А потім – вибух, крики, спрацювали сигналізації, дим навколо, уламки літають, зверху сипеться щебінь. За весь цей час двічі чи тричі бачив червоне свічення біля землі, – розповідає Ярослав.
Після вибуху водій повзком дістався своєї машини, якій пощастило вціліти. Неподалік він побачив чоловіка, який лежав на землі.
– Дивлюся на нього, а він так спокійно лежить, усміхається. Я в нього спитав: "Що, не вперше таке у тебе?". На що він відповів: "Я з Херсона, у нас таке через день". Ми лежали, чекали, а це все гриміло, – каже мешканці регіону.
Невдовзі люди почали їхати з території авторинку. Такий шлях порятунку обрав для себе і Ярослав. Під час виїзду утворилася пробка, тому що всі хотіли якнайшвидше залишити місце трагедії, а проїзд був досить вузьким.
У цей момент до машини підбігла дівчина та попросила відвезти її поранену маму до лікарні. Водій, звісно, погодився допомогти. Дочка посадила постраждалу на заднє сидіння, і вони поїхали. У дзеркало автомобіліст помітив, що жінка почала бліднути, тому їхав до медустанови максимально швидко. Ускладнювало ситуацію те, що пасажирки відмовлялися їхати до найближчої до авторинку лікарні, оскільки боялися нових атак з боку військових рф. І ці страхи були небезпідставні, адже на початку свого шляху вони чули нові "прильоти".
На щастя, Ярослав встиг доставити закривавлену жінку з осколковими пораненнями спини до медустанови, де їй надали необхідну допомогу. Наступного дня чоловік приїхав до лікарні і переконався, що з врятованою ним жінкою все гаразд.
Сам ж мешканець Мелітопольщини досі відходить від пережитого жаху і поки не знає, чи намагатиметься ще виїхати на тимчасово окуповану територію, адже немає жодних гарантій, що військові рф не захочуть повторити цей кривавий теракт.
