Поки вагомі колаборанти Мелітополя на кшталт Є. Балицького вступають у "єдину росію", зрадникам рангом нижче дістається увага другорядних російських партій.
Мелітопольські колаборанти вже готують собі "місця" для продовження кар'єри в росії. Кожен із зрадників сподівається, що захоплення влади в Мелітополі та регіоні стає для них лише першим ступенем у карколомній кар'єрі в країні-агресорі. Тому зараз вони не тільки віддано і з завзяттям виконують будь-які доручення кремлівських кураторів, а й заздалегідь "налагоджують мости" з російським істеблішментом.
Так, наприклад, псевдо-губернатор Є. Балицький отримав партквиток путінської партії "єдина росія". Регіональне відділення цієї партії очолила і гауляйтер Мелітополя Г. Данильченко. Але найкращі місця отримали найбільші "фігури" в ієрархії місцевих зрадників - колаборантам другого розряду доводиться задовольнятися членством у маріонеткових партіях Кремля, покликаних зображати "багатопартійну систему" в авторитарній росії.
Поки що найактивніше "вербує" мелітопольських колаборантів партія покійного Жириновського ЛДПР. Так, наприклад, у свої лави їм вдалося без особливих зусиль заманити справжню "богему" серед місцевих окупантів - гауляйтера Кирилівки Катерину Уманець, любительку проводити свій час у п'янках, гулянках, обжиралівці та інтимних стосунках з чоловіком, причому все це вона робить на показ, явно пишаючись своїм способом життя. Так днями вона влаштувала п'яні танці на площі і хвалилася, що йде – цитата – "бухати". Те, що ЛДПР вдалося заволодіти таким цінним кадром, особливо дивно тому, що Уманець - затята комуністка, а для Жириновського та його партії комуністи завжди були найлютішими ворогами. Втім, а що такого, це "руський мір" у всій своїй красі: ідеали і переконання продаються тут дуже недорого.
Проте на Уманець партія ЛДПР вирішила не зупинятися, тож із делегацією до Мелітополя приїхав сам нинішній голова фракції Леонід Слуцький. Якими "важливими справами" він тут займався - достеменно невідомо, проте мета всієї поїздки була прозорою: політичний самопіар та спроба відхопити шматочок впливу на анексованих українських територіях. В числі іншого він влаштував собі фотосесію з ряженими "берсерками Балицького" під назвою батальйон ім. Судоплатова.
Перед бійцями недо-батальйону, який Балицькому так і не вдалося укомплектувати до визначенного Кремлем терміну, Слуцький виступив із проникливою промовою, після якої, за повідомленням прес-служби партії, двоє вражених добровольців одразу зголосилися вступити до партії ЛДПР. Мабуть, якби для піару партії було потрібно, щоб Слуцький воскрешав людей - він би і це зміг, правда лише за звітами.
Проте особливу увагу керівник маріонеткової кремлівської псевдо-опозиції виявляв до так званого "замкомандира" батальйону Судоплатова, колаборанта Євгена Горлачова. За окупантів Горлачов обіймав посаду "директора" краєзнавчого музею, де відзначився, зокрема, передачею росіянам нашої колекції скіфського золота, а після оголошення Путіним анексії українських областей був призначений головним вербувальником "добровольців", а простіше кажучи - "стрілочником", який у разі чого буде винен за провал Є. Балицького у наборі потрібної кількості "гарматного м'яса". Мабуть, щоб уникнути цієї незавидної долі, Горлачов брав у свій батальйон і неповнолітніх, і пенсіонерів, і навіть шукав добровольців на сайтах оголошень.
На фотографіях зі Слуцьким Горлачов стояв з неналежним посаді "замкомандира батальйону" переляканим виглядом: чи то від присутності поряд такого "високого гостя", чи то від перспектив вступити до ЛДПР.