Бойові будні військових показали журналісти ТСН.
На Південному фронту військові в проміжках між боями укріплюють і утеплюють бліндажі, йдеться в ТСН.
Окупанти ствольною та реактивною артилерією безупинно накривають ледь не цілі квадрати поблизу лінії зіткнення на Південному напрямку. Наші армійці стійко витримують вогневий вал, і, звісно, щедро накидають недругові у відповідь, а ще під розриви снарядів готують собі позиції до зими і просто на бойовому чергуванні зустрічають день народження побратимів.
Зараз танкісти на передовій утеплюються і укріплюються. Бліндаж в процесі будівництва, та за тиждень можна повноцінно заїжджати. “Робимо нормальне собі житло, однокімнатну чи двокімнатну таку маленьку квартиру. Він планується на 6 чоловік”,- сміється боєць.
На поверхні ж хлопці заготовляють дрова, риють капоніри для танків, маскують їх. Кажуть, що роблять собі комфорт, аби не відволікатись від основної роботи. “Солдат повинен спокійно займатися своєю роботою - знищувати противника”, - переконує “Вітер”.
Та поки будівництво триває, доводиться і мчати до лінії фронту на знищення ворога. Фронт, який тут зовсім поруч, щохвилини гуркотить артилерійськими розривами. “Приходи від “товаришів”- під***в, вони нас дуже “люблять”, пригощають нас такими речами “гарними”. Десь кілька метрів попробивало, покромсало, підпалило, погасили, поїхали”, - показують пробиту броню бійці.
Після відпрацювання по цілях українські танкісти витискають з машини останні сили, аби не потрапити під вогонь у відповідь. “Я максимально їду, скільки можу, бо треба тікати швидко. Буває, що треба десь з’їхати, буває якусь яму залечу, хлопці потім на мене кричать, що ти тихіше їдь, бо точно нас погубиш, таке буває, що зробиш”, - каже механік "Козеня".
Після повернення хлопці хоча б матимуть час привітати свого командира з 25-річчям. Дмитро Дозірчий - командир роти, герой України. Це для нього вже котрий день народження - не вдома. “Від 15-го року всі дні народження, ні одного я вдома не був, це переважно - академія, полігони, ООС, і вже тут. Батьки тільки телефонують: “Будеш?”- “Ні, не буду”. “Ну, добре”, там посилка”, - розповідає Дмитро.
Бенкетів не планується, все після війни. “Тут ми не святкуємо, тут кожен день ми виконуємо свої бойові завдання, які стоять перед підрозділом. Не святковий настрій, переможемо і тоді будемо святкувати і перемогу і всі наші досягнення”, - каже командир.
Джерело: https://tsn.ua