
Напередодні проміжних виборів до Конгресу США 8 листопада, у низці західних видань, переважно американських, з’явилися статті з доволі схожим наративом: Україні слід змінити своє ставлення щодо можливих перемовин із Росією.
Все почалося після раптового й неоголошеного заздалегідь (проте, майже напевно з безпекових міркувань) візиту до Києва радника президента США Джо Байдена з питань нацбезпеки Джейка Саллівана. На спільній пресконференції з керівником ОПУ Андрієм Єрмаком у п’ятницю, 4 листопада, американський посадовець запевнив:
"Президент Байден чітко сказав, що провідний принцип його політики упродовж усього перебігу цього конфлікту – це нічого про Україну без України, і це зберігається".
Проте, наступного дня після його візиту до України, одразу два впливових американських видання вийшли зі статтями, де досить обережно критикується підхід Києва щодо неможливості взагалі жодних перемовин із Росією, посилаючись на відповідне рішення РНБО.
"США в приватному порядку просять Україну продемонструвати готовність до переговорів із Росією". Це заголовок статті у The Washington Post, де йдеться про те, що Києву слід подумати над тим, щоб відмовитися від публічного заперечення можливості мирних переговорів із Росією, поки Путін не буде усунений від влади.
Схожа стаття в The Wall Street Journal із заголовком "Захід не бачить іншого вибору, крім як продовжувати підтримувати Україну", за риторикою була дещо м’якшою, проте теж наголошувала:
"Офіційні особи кажуть, що існує потенціал для розбіжностей між західними урядами, наприклад, якщо українські сили й надалі кидатимуть виклик Путіну, прагнучи відвоювати території в Криму, який Росія анексувала 2014 року. Але вони кажуть, що лідери поки що відкладають ці запитання".
Дуже схоже, що Росії вдалося замилити очі Заходу, що, мовляв, якщо не Путін, то до влади в Росії можуть прийти ще більш радикальні персонажі на кшталт лідера Чечні Рамзана Кадирова, кримінального авторитета Євгена Пригожина та колишнього президента, а нині заступника голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва, які можуть перетворити світ на "радіоактивний попіл". Тому може вже краще Путін, який останнім часом надсилає сигнали про начебто готовність до діалогу?
На все це нашаровуються ще й фактори Китаю, Ірану (якому Росія в обмін на зброю могла пообіцяти надання ядерних технологій) та проміжних виборів до Конгресу США. Бо, якщо республіканці, які вже зараз відкрито кажуть про необхідність скорочення допомоги Україні та поновлення діалогу з Росією (особливо представники трампістського крила), візьмуть більшість у Сенаті та Палаті представників, то все може піти абсолютно за іншим сценарієм.
Про ризики скорочення допомоги Україні після проміжних виборів до Конгресу США 8 листопада та нову хвилю розмов щодо необхідності поновлення переговорів із Росією щодо мирного врегулювання війни Росії проти України, ТСН.ua розпитав у директора Центру міжнародних досліджень при Одеському національному університеті І.І. Мечникова Володимира Дубовика, який наразі перебуває в США.
Певна небезпека щодо подальшої допомоги Україні після проміжних виборів у США, за словами Володимира Дубовика, безперечно є, але вона не негайна й не радикальна. Тому, за словами експерта, не треба очікувати, що одразу після проміжних виборів подальша допомога Україні буде заблокована.
"Так, прихід більшої кількості трампістів до Конгресу може трохи уповільнити й ускладнити надання Україні допомоги. Але вони не зможуть її повністю заморозити чи заблокувати", - вважає Володимир Дубовик.
- По-перше, новий склад Сенату й Палати представників почне засідати лише з кінця січня.
- По-друге, навіть після цього допомога Україні не буде заблокована. Бо в цілому по Америці проукраїнські настрої зберігаються. Навіть половина республіканців підтримує продовження допомоги Україні. Демократів тут звичайно більше. До того ж, багато й незалежних виборців висловлюються "за".
Так, за словами Володимира Дубовика, у Палаті представників буде більше трампістів, - це однозначно. Але скільки їх буде – побачимо. Пам’ятаємо, коли в травні Палата представників голосувала за надання Україні допомоги на $40 млрд, "проти" висловилися 57 конгресменів, і всі республіканці.
"Але минуло багато місяців, і настрої змінюються в негативний для нас бік. Останнє опитування серед прихильників республіканців у листопаді показало: 46% вважають, що занадто багато США допомагають Україні. У порівнянні з цифрами навесні – це було 7-10%. Тому, зрозуміло, якщо б таке голосування було зараз, тих, хто виступають проти допомоги серед республіканців у Палаті представників було б набагато більше. А з тими, хто з трампістів зайде після проміжних виборів до Палати представників, то й більше. Але все одно вони не візьмуть повністю під контроль республіканську фракцію. Все одно будуть люди, не трампісти, які казатимуть, що треба підтримувати Україну", - вважає експерт.
В Конгресі буде більше людей, які ставитимуть під сумнів допомогу Україні. Наприклад, за словами Володимира Дубовика, такі радикали, як Марджорі Тейлор Грін (вона є республіканкою трампістського крила й послідовницею теорії змови руху QAnon – ред.) у Палаті представників, яка просто казатиме не підтримувати Україну взагалі. Інші казатимуть: треба підтримувати, але не в такому обсязі, може трохи менше.
"Будуть люди, які говоритимуть: давайте дивитися, куди ця зброя потрапляє. Бо такі вже є, і вони вже зараз докладають зусиль, щоб відслідковувати, куди потрапляє американська зброя, щоб довести американським платникам податків, що нічого нікуди не дівається, що все йде за адресою та використовується на фронті", - додає експерт.
До всього цього додається ще й поява різного роду статей в американській пресі щодо переговорів з Росією. На думку Володимира Дубовика, війна Росії проти України, яка затягується, та проміжні вибори до Конгресу, змінюють підходи в Білому домі. Тому ми бачимо й візит Саллівана, і статті (в The Washington Post та The Wall Street Journal – ред.), а також інші сигнали про те, що, попри публічні заяви про підтримку України стільки, скільки це буде потрібно, в США все ж таки є хвилювання щодо того, а скільки власне підтримувати Україну. Це будуть місяці чи роки? В якому обсязі? Й головне – до якої мети?
"Бо якщо ця війна триватиме роками, то тримати допомогу на чинному рівні роками буде майже неможливо. Швидше політично. Але навіть і фінансово. Проте політично - точно. Вони почнуть говорити: якщо нічого не змінюється, якщо ця війна на роки, то ми ж не можемо кидати десятки мільярдів доларів весь час на Україну", - каже Володимир Дубовик.
Та чи дійсно лише справа в цьому? Чи дійсно США хвилює лише те, що війна Росії проти України затягується й можливо триватиме роками, що відкриває питання обсягів і тривалості подальшої підтримки України?
За словами Володимира Дубовика, є й інші причини.
По-перше, є розуміння того, що з Росією все одно краще не починати нову тотальну "Холодну війну", бо все ж таки Росія нікуди не дінеться, що повної дезінтеграції Росії не буде, бо інакше будуть непередбачені геополітичні результати. Й навіть повний крах російської економіки швидше за все спричинить нову світову економічну кризу, ще гіршу за сьогоднішню, яка вже проглядається.
По-друге, а що робити з Китаєм? І такі голоси теж є, і серед демократів, що, Китай – це головне, а ми зараз витрачаємо всі наші зусилля і гроші на Росію.
"Тобто, тут в принципі комплекс моментів. Ніхто не бачить в Росії дружньої держави. Ніхто не каже, що це якийсь союзник, що нам просто треба припинити підтримувати Україну. Всі вбачають в Росії проблему і загрозу. І навіть гостру, як зазначено в опублікованій нещодавно Стратегії (з нацбезпеки США – ред.). Але при цьому є розуміння, що треба спробувати подивитися, що буде після цієї війни, як відбудовувати відносини з цією Росією після війни? Тому повністю спалювати мости в США не хочуть. Ну, і дійсно, війна вже дуже довго, а таким чином, як вона зараз точиться, дійсно може роками тривати. І тому вони тут просто задумуються про це", - підсумовує Володимир Дубовик.
Джерело: https://tsn.ua