Навколо Мелітополя військові росії активно риють окопи. До цієї справи залучають полонених із мешканців міста, яких рашисти записали до лав нацистів.
У Мелітопольському районі механічним шляхом вирито копанери (глибокі траншеї) для танків та іншої військової техніки. Активне копання окопів йде лінією Вотан. Як і 1943 року тут рашисти вибудовують свою оборонну лінію.
Дійшло до того, що самі військові вже не справляються чи не встигають виконати завдання з копання траншей, тому залучають до чорнових робіт місцеве населення. В окупаційних ТГ-каналах періодично спливає оголошення, що державна компанія проводить набір некваліфікованих працівників на тимчасову роботу на термін до місяца. Ці оголошення розповсюджують навіть в чатах старші багатоквартирних будинків. Зарплату обіцяють до 80 000 рублів. Об'єкти роботи: прилеглі села.
Примітно, що за вказаною в оголошенні адресою, куди запрошують претендентів на роботу, знаходиться Мелітопольський міський центр зайнятості.
Цікаво, що аналогічні оголошення окупанти виставляють і в Пологівському районі. Місцеві жителі кажуть, що привабливі зарплати малюють саме за роботу з будування укріплень. В обов'язки входе: риття окопів та будівля бліндажів.
Вербуванням робочої сили на будівництво оборонних споруд займається колаборантка Ірина Дьяченко. Насамперед зрадниця працювала у цій же структурі – була начальником відділу взаємодії з роботодавцями Мелітопольського міськрайонного центру зайнятості. У окупантів вона особисто випросила посаду начальника Мелітопольського міськрайонного центру зайнятості при окупантах. У перші дні війни у місці з чоловіком Ірину Дяченко мелітопольці бачили серед мародерів у супермаркеті АТБ.
