Українці намагаються позбутися слідів довгих місяців окупації.
Херсон з українською владою та українським військом, але ще без світла, води та зв’язку. Мешканці міста збираються на площах міста, щоб хоча б підзарядити телефони і через “Старлінки”, які завезли на залізничний вокзал, написати рідним коротке повідомлення, що вони вистояли, дочекалися, живі.
Частину шляху до звільненого міста можна проїхати вже залізницею. До Миколаєва запустили потяги з початку повномасштабної війни. “Для нас важливо повернути це сполучення і ми продовжуємо роботи на дистанції Миколаїв-Херсон для того, щоб якомога швидше відновити сполучення і до Херсона”, - каже голова правління «Укрзалізниці» Олександр Камишин.
Але доїхати до самого Херсона потягом ще не можна. Ремонтники працюють на коліях під розбитим мостом. “На дільниці Миколаїв-Херсон маємо 58 місць ушкоджень рейок, зараз ми працюємо 2 доби, пройшли разом з ДСНС етап розмінування”, - пояснюють залізничники.
Шосейна траса - поки єдина дорога до Херсона. Спалені будинки, авто, зруйновані мости. У самому місті незнайомі люди обнімаються і вже намагаються не плакати від щастя. “Ми вірили, ми знали, що Херсон—це Україна і, дай Боже, нашим нашим хлопцям здоров’я і процвітання. Дуже чекали, дуже переживали, але ми вірили і знали, ми обіймаємося і цілуємося зі всіма”, - переконує місцева мешканка Тетяна.
Разом з залізничниками у Херсон заїжджають волонтери, починають роздавати продукти, але частина людей не йде, вони вперто тримаються купки, бо на острівку, де вони стоять є електрика і ледь-ледь пробивається Інтернет. “З дітьми вже зв’язався, переписуюся, говорити незручно, переписуюємося – переживали за вас – так, як тільки була можливість, то зв’язувалися з ними”, - кажуть люди.
10 днів без електрики, зв'язку та тепла і понад вісім місяців під окупацією. Російський дух ще відчувається у місті, на місцевій заправці ціни вказані і в гривнях і в рублях. Весь Херсон завішаний плакатами про майбутнє з Росією про стабільність і безпеку. Зрештою місцеві вже самі беруться за такі плакати.
Повністю знищили рашисти і Антонівський міст. Довго стояти на мості не можна, з лівого берега Дніпра звучать кулемет, а поряд вибухають мінометні міни.
Джерело: https://tsn.ua