Загарбники вганяють Мелітополь у кам'яний вік. Для окупаційної влади навіть телефони є розкішшю та дивом техніки.
Період свого незаконного правління у Мелітополі російські загарбники та їхні підручні колаборанти люблять називати "поверненням до нормального життя". Якщо те, на що перетворилися умови існування мелітопольців, окупанти називають "нормальним життям", то тоді страшно уявити, що за їхніми мірками "погане життя". А найголовніше, виходить, що "за України" було "хороше життя", якщо ще рік тому у простих мешканців Мелітополя було все те, чого вони зараз позбавлені. А позбавили рашисти мелітопольців і справді багато чого - аж до речей та зручностей, які давно прийнято вважати звичними та необхідними.
Так, серед іншого, окупанти вирішили нагадати мешканцям Мелітополя про таке явище, як "поштова скринька". І не електронної пошти, а справжнісінької - з листами та конвертами. Рашисти взялися "допомогти" мелітопольцям згадати забуту навичку писати листи.
Багато городян скаржаться, що додзвонитися до захопленого окупантами "Мелітопольгазу" неможливо: лінія постійно зайнята. На невдоволення людей співробітники
підприємства відповідають, що номер телефону один і для мешканців міста, і для мешканців району. Щодня дзвонять десятки абонентів, тому оператор нібито постійно зайнятий. Що заважає Міськгазу при окупантах завести ще кілька телефонних номерів - залишається загадкою.
Однак окупаційна влада не стала ігнорувати численні скарги городян і знайшла "геніальний" вихід із ситуації: встановили біля ринку "Зразковий" спеціальну поштову скриньку Міськгазу. Тепер мелітопольцям рекомендують замість дзвінків писати листи та кидати їх у цю скриньку, яка, до того ж, єдина у всьому місті. Такій пропозиції, напевно, дуже "зраділи" пенсіонери, інваліди та інші люди з утрудненнями мобільності, а також мешканці віддалених від центру районів, яким пропонується кататися по всьому місту, щоб банально звернутися до Міськгазу.
Незалежно від того, бажає людина підключитися до газопостачання, хоче надати показання лічильника, потребує допомоги спеціалістів-газівників або звертається з будь-якого іншого питання – все це тепер доведеться робити за допомогою листів. Крім інших незручностей, найбільший недолік такої "системи" - невідомо, скільки часу займе розгляд заявки, скільки доведеться чекати відповіді та приїзду фахівця, і немає жодних гарантій, що звернення взагалі буде розглянуто. Мелітопольцям пропонують буквально писати листи "в нікуди".
Редакції РІА-Мелітополь мешканець селища Мирний розповів про спроби провести газ до свого приватного будинку. Після численних звернень у захоплений рашистами "Мелітопольгаз", там йому зрештою сказали чекати на підключення не менше місяця. Причому не дали жодних гарантій, що за його заявкою взагалі буде здійснено підключення. В результаті чоловік вирішив жити без газу. Логічно припустити, що з "поштовим ноу-хау" вся ця процедура для простих людей затягнеться лише сильніше.
На резонне запитання, чому б замість допотопної поштової скриньки не завести хоча б електронну пошту, на думку спадає логічна відповідь: швидше за все пенсіонери, яких окупанти назбирали працювати на комунальних підприємствах, не вміють користуватися електронними поштами і не в змозі освоїти комп'ютерну грамоту. Або ж колаборантам з окупаційної адміністрації настільки не хочеться займатися проблемами людей, що вони мають намір створювати їм якнайбільше перешкод, щоб зі зверненнями до псевдовлади добиралися "тільки обрані". Подібний метод вже активно практикується загарбниками тільки за допомогою величезних черг у всі життєво необхідні "інстанції": так би мовити, до фінішу дійдуть тільки найстійкіші.
І поки зневірені мелітопольці чекатимуть відповіді на свої запити від псевдо-адміністрації, тоді як їхні листи припадатимуть пилом по поштових скриньках, окупанти можуть бути впевнені, що їх не турбуватимуть і не звертатимуться до них зі своїми проблемами.
Тим часом, рашисти у Мелітополі вирішили зайнятися благодійністю.
