Нещодавно «казачки» зі штурмового батальйону «Таврида» привітали жітелів Мелітополя з новорічними святами. Один із «ораторів» - так званий «отаман Запорізької області» Сергій Юрченко( на фото за посиланням другий ліворуч). Навіть поверхове знайомство з цим персонажем породжує питання: чи є якась брудна справа, в яку цей «отаман» не вляпався?
Сергій Юрченко Запорізькому краю та Україні не чужий – у селі Андріївка (щоправда, не уточнюється в якому саме, сіл із такою назвою в області два – у Бердянському та Запорізькому районі) живе його мати, сам отаман проходив термінову службу у ракетних військах стратегічного призначення (Біла Церква Київської області). Потім навчався у Кам'янець-Подільському вищому командному інженерному училищі. Після закінчення навчання дев'ять років прослужив у Бахчисарайській інженерно-саперній військовій частині.
Юрченко брав активну участь в анексії Криму 2014 року, навіть був нагороджений російським орденом Мужності та медаллю «За визволення Криму та Севастополя». Також він очолював Бахчисарайську парторганізацію «Єдиної Росії».
Після анексії Юрченко займався «зміцненням збройних сил Новоросії», організовував збір гумдопомоги для бойовиків, водночас керуючи прес-службою Луганського «козачого округу».
У квітні 2014 року Юрченка було затримано СБУ на адмінкордоні з Кримом. Його підозрювали у державній зраді, «отаману» загрожувало від 10 до 15 років позбавлення волі. Проте вже за місяць Сергія Юрченка разом із тодішнім «народним губернатором» Донбасу Павлом Губарєвим обміняли на трьох офіцерів українського спецпідрозділу «Альфа», захоплених у полон бойовиками у Краматорську.
Також нинішній запорізький отаман координував участь проросійських організацій у масових заворушеннях Донецької та Луганської областей, які супроводжувалися опором представникам влади із застосуванням зброї.
Під час окупації Мелітополя Сергій Юрченко прибув до міста – мабуть, кілька місяців в українському СІЗО так нічому ряженого «казачка» не навчили. І відразу почав співпрацювати з окупантами – тільки що «Яблучко» перед ними не танцював.
Один із найлютіших «зашкварів» Юрченка – реверанси у бік російської церкви. Який відбувся у тимчасово окупованій Розівці Пологівського району. Там відбулися «пам'ятні заходи» рашистів, присвячені 799-м роковинам битви на Калці. Влитися у лоно РПЦ «громадські діячі, священнослужителі та козаки» вирішили одноголосно.
Щоправда, незрозуміло: навіщо такі «урочисті клятви» давати у день поразки російських військ – бо розбили їх монголо-татари у 1223 році ущент.
Також можна згадати й бажання «отамана» приєднати самозванське Запорізьке козацьке військо до своїх колег – всеросійського товариства козаків. Про це навіть велися переговори з отаманом всеросійського козачого товариства Миколою Олександровичем Долудою та депутатом держдуми Росії Віктором Водолацьким.
Є думка, що цей колаборант до наступного обміну з таким послужним списком може і не дожити...