На 40 мільярдів гривень збитку зазнали українські аграрії за час війни і це умовна цифра, бо підрахувати все поки що неможливо. Утім, попри обстріли, замінування, блекаути та негоди - фермери збирають і сіють хліб, вирощують овочі та займаються тваринництвом. Звичайно обсяги продовольства зменшилися, лише зернових зібрали 50 мільйонів тонн, хоча попередній врожай був 85 мільйонів тонн.
Куди подіти старий врожай – головна проблема, від якої боліла голова у всіх аграріїв на початку літа. Продати своє збіжжя не було як, морські порти заблокували російські війська. Ще одна проблема – крадіжки зерна на окупованих росіянами українських територіях.
Все змінила “зернова ініціатива” за підтримки ООН і Туреччини, яка запрацювала і українське зерно пішло на експорт. Щоправда, Росія намагалася зірвати цей процес. Утім Анкара дала зрозуміти Кремлю, хто тут головний, і зерновий коридор, хоч із затримками, запрацював знову. Однак у вересні фермерів спіткала нова біда – негода. “Такої дощової осені за моє господарювання 30 років ніколи не було”, - кажуть аграрії.
Цілий місяць злив не дав зібрати соняшник і він погнив, через це пізніше почали сіяти озимі - а це основа майбутнього врожаю. Посіяли менше, ніж торік на 40%, 20% площ – ще окуповані росіянами, тож цьогоріч зберемо зерна менше. “Це вдарить по експортному потенціалу України”, - переконує економіст Олег Пендзеник.
Збитки агросектору від війни – 7 мільярдів гривень прямих, а не прямих – близько 34. Непрямі – це втрачена можливість заробити, а саме ці кошти аграрії вкладають у наступну посівну кампанію. “Якщо сьогодні продати тонну пшениці цьогорічного врожаю, то за ці кошти виростити нову тонну неможливо. Це за цін на дизпаливо, особливо на мінеральні добрива, на засоби захисту”, - каже фермер Олександр Чубук.
Черговий виклик для аграріїв – удари росіян по енергетичній інфраструктурі. На Дніпропетровщині кілька тижнів тому ще збирали кукурудзу, раніше це зробити заважали негода, обстріли та знеструмлення. Тепер, аби збіжжя не згнило його треба висушити. “Навіть відвантажити зерно ви без світла не зможете. Просушить ви не зможете. Всі операції зразу блокуються”, - каже фермер Іван Гай.
Не у всіх є можливість закупити потужні генератори, тому близько чверті кукурудзи лишили в полях, бо це дешевше, ніж її збирати і сушити. “Основна культура, яка давала найбільший вал, це кукурудза. В неї є ризики до зменшення об’ємів. Це нестача коштів, культура дорога при посіві, вимагає багато азотних добрив”, - пояснює міністр аграрної політики продовольства України Микола Сольський.
Однак без хліба Україна не лишиться, для внутрішніх потреб зернових вистачає, щоправда українські овочі дорожчатимуть і надалі. “Помідори парникові українські при блекауті не витримують фінансової конкуренції і з тим, що їде з відкритого ґрунту з Туреччини”, - зазначає економіст.
Переважна більшість овочів з відкритого грунту була на півдні – Миколаївщині, Херсонщині та Запоріжжі.
Через бойові дії зазнало втрат і птахівництво, на окупованих територіях були знищені птахокомплекси, де були кури, які несли яйця. Їхній дефіцит і спричинив стрибок цін у двічі.
Для підтримки аграріїв збільшать програму кредитування 5-7-9, а також продовжать видачу грантів для садів та теплиць – на 1 мільярд гривень. Світовий банк виділяє 50 мільйонів доларів для підтримки елеваторів. Але росіяни не можуть зламати те, на чому тримається весь агросектор – це фермери. “Що мені дає надію, це дуже конкурентне середовище. Практично кожен фермер з себе щось представляє. Це невипадкова людина у цій сфері. Фермер це не тільки про гроші, це стиль життя”, - переконує міністр.
Усі ці люди, попри негоду, блекаути і обстріли, виходять у поля і під синьо-жовтим стягом працюють заради своєї землі, дому, України.