Далеко не всі жителі Мелітополя за окупаційної влади зубожили. Є серед місцевих мешканців такі підприємці, у яких бізнес пішов угору.
Поки пенсіонери рахують копійки, оскільки подачки у розмірі 10000 рублів не вистачає, щоб прожити до кінця місяця через дорожнечу продуктів, працівники ринків набивають «кубишки».
Нині Ризький ринок у Мелітополі переживає своє друге народження. Адже більшість городян воліють купувати товар саме на ринках, а не у російських супермаркетах «Мєра».
Особливо радіють російському світу так звані залізячники. У них справжній «сінокіс». Заїжджих російських та військових повно, техніку ремонтувати треба. Тому від замовлень на запчастини та ремонти машин відбою немає. У багатьох з'явилися постійні покупці – гастролери з росії.
Відомо, що більшість із цих торгуючих не були оформлені при Україні як підприємці, тому податки не сплачували. Така сама ситуація відбувається і сьогодні. Одна лише різниця, нині «залізячники» відкрито прославляють росію.
Серед затятих прихильників російського світу - Сергій Миколайович Повалій. У народі його прозвали «кульгавим». До війни його компанія була зареєстрована у с. Семнівка, за адресою вул. Першотравнева, 76. Підприємець займається виготовленням запчастин на трактори.
А ось ще фірма, оформлена на старшого сина Олександра Сергійовича Каліту. Судячи з постів та фото у соціальних мережах, сьогодні він активно співпрацює з російською федерацією. Їздив на виставку до росії налагоджувати нові канали збуту товару.
Олексій Повалій – молодший син «залячника», теж при справі. Влаштувався на роботу охоронцем до якоїсь екологічної служби, розташованої біля колишньої будівлі Мелітопольської райдержадміністрації, яку рашисти серед перших зайняли в лютому 2022 року. Раніше там була комендатура, нині фейкове міністерство. У серпні минулого року біля цієї будівлі з'явилися ті самі загадкові пересувні комплекси - спецтранспорт Росспоживнагляду для роботи спеціалізованих протиепідемічних бригад (СПЕБ).
Олексій носить форму, його озброїли і він усім розповідає, як задоволений життям.
До речі, мелітопольці відзначають, що кар'єрне зростання намітилося в окупації у тих, хто до війни був безробітним і не мав розуму та кмітливості. Високі посади здобули люди з низьким інтелектом. Самі мелітопольці сміються з таких кар'єристів. Серед них вантажник Славік.
- Цей любитель російського світу взагалі має захмарну кар'єру. Із вантажників піднявся до співробітника податкової інспекції і тепер ходить по ринку і всім розповідає, що має зарплатню від 120 тисяч рублів, – розповідають торгуючі.
Втім, про соціальні ліфти російського світу ми вже писали і неодноразово. Чого варта історія Михайла Щукіна.
Вищої освіти немає, закінчив вечірню школу. Цей проросійський волонтер і агітатор за російський світ у перших рядах отримав паспорт росії та посаду директора ЗОШ №24. Перед війною він був простим охоронцем у цьому ж навчальному закладі.
