
Окремі Мелітопольські бізнесмени сприйняли війну як спосіб заробітку і не більше. Вони не пішли захищати своє місто зі зброєю в руках, не виїхали до України, щоби продовжити бізнес в іншому місті.
Для них набагато важливіше завдання не вижити, а нажити. І в деяких це чудово виходить. Серед таких власник магазину «Обжора» на південному виїзді з Мелітополя. Валерію Черненко 44. Свою любов до Росії цей «ватник» не приховував навіть у мирний час. А коли прийшли окупанти розцінив війну, як епоху розквіту своєї справи.
Вигідне розташування магазину з кулінарією стало свого роду магнітом для окупантів. До нього заходять транзитні рашисти, дорогою на Крим і назад. Тут товчуться і місцеві окупанти, яких бізнесмен годує готовими обідами.
«Обжору» облюбували найманці з батальйону Судоплатова. Ці вояки заходять до натовпом на каву та чай у місцеву забігайлівку. Не розпещених кухнею росіян, в «Обжорі», стало кратно більше, ніж мирних. Саме вони й несуть основний виторг Черненкові. Місцеві жителі вже навіть боятися ходити в цей «притон» рашистів.
Втім, раніше ми повідомляли про те, що «Обжора», скоріше, не виняток із правила. Деякі мелітопольські підприємці навіть рекламні вивіски із Z-єтками виставляють, щоб привернути увагу окупантів до своїх кафе. Один із них власник кафе Zов.
Найкраще почуваються сьогодні і залізячники, які торгують на Ризькому ринку. У них бізнес пішов угору. Клієнтів на запчастини для військової техніки та ремонт хоч відбавляй.
Раніше ми повідомляли про те, що в Мелітополі зрадник Дмитро Кучерков, який добровільно пішов служити загарбникам і допомагав створювати окупаційну структуру МНС Запорізької області, де і працевлаштувався, ГБР заочно пред'явила підозру у скоєнні кримінального злочину – зрада Батьківщині.
Аналогічні підозри висунуто ще двом його працівникам, які давали присягу на вірність Україні. На них чекає до 15 років в'язниці з конфіскацією майна.