
Після новорічних свят рашисти наче з ланцюга зірвалися. Щотижня з Мелітополя виселяються десятки людей.
Раніше практика примусового видворення українців за межі окупованої території була для російських загарбників лише елементом пропаганди. Показовий процес над тими, хто продовжував підтримувати Україну, мав вплинути на інших патріотів і знизити волю до опору ворогу. Нині ж видворення стало методом систематичної, масової боротьби окупантів з "інакодумцями", тож примусові виселення відбуваються тепер щодня.
Однак і про пропагандистську складову цього процесу рашисти не забули. Тому додали в процедуру видворення дуже доречне, на їхній погляд, нововведення: тепер людям, яких виганяють із рідної землі, влаштовують ще й показовий допит на камеру. Тобто крім того, що жителів Запорізької області силоміць позбавляють їхнього житла, роботи, майна, засобів до існування, не кажучи вже про громадянські та людські права, так ще до них тепер чіпляється з тупими запитаннями орк, щоб зробити цей процес ще більш принизливим.
Раніше загарбники просто зачитували на камеру "вирок" перед виселенням людини, щоб надати своєму свавіллю уявної офіційності. Тепер вони змушують людину, яку видворяють, саму розповідати, за що орки її затримали і провину в якому "злочині" їй закидають. З урахуванням того, що жоден адекватний українець не вважає любов до своєї Батьківщини "злочином", усі ці розпитування рашистів викликають у "обвинувачених" тільки здивування і ступор.
Так, чергового виселеного зі свого будинку чоловіка загарбники змусили зізнатися в "закликах до публічних дій екстремістського характеру до людей, які за Україну". Подробиць, як зазвичай, не повідомляють, однак за фейковими законами рашистів під визначення "екстремізму" підходять і просто заклики не співпрацювати з окупантами, не приймати від них подачки чи не віддавати своїх дітей до рашистських шкіл. Будь-яка критика окупаційної влади або заклики до захисту своїх громадянських прав також вважаються "екстремізмом". Тож цю людину орки могли затримати з абсолютно будь-якого приводу, де вони могли б розгледіти "незгоду з владою".
- Навіщо Ви це робили?, - запитує на відео орк і цим запитанням викликає щирий подив у чоловіка, якого виселяють.
- Не знаю, - відповідає той.
- А хто знає? Ви 75-го року народження, хто може знати?, - продовжує тиснути рашист.
- Для чогось робив, - відповідає чоловік.
- Ви усвідомили, що через Вас могли загинути люди? І як Вам із цим живеться?, - вирішив пограти в моралізатора вбивця та окупант.
Тут наочно відбувається спроба тиску і нав'язування своїх поглядів. Окупанти примушують узятих у полон українців не відповідати на свої дурні запитання, а погоджуватися таким чином зі своїми твердженнями: так - закликав, так - винен, так - через мене могли постраждати люди. Увесь цей спектакль підводить до простого висновку: так - покарання заслужене і виправдане.
Рашисти в такий спосіб для своєї аудиторії створюють із постраждалих від їхнього свавілля українців образ "чудовиськ" - екстремістів, терористів, нацистів - які не заслуговують ні порозуміння, ні прощення. Так російська пропаганда формує образ ворога і розпалює полум'я ненависті до українців.
Тим часом, у Мелітополі окупанти позбавили себе забороненого задоволення