
Так склалося, що жити в захопленому російськими військовими Мелітополі найлегше зрадникам.
На жаль, не всі мелітопольці, які залишилися вірними Україні, мають хоч якусь підтримку, щоб відмовитися від пропозицій окупантів.
До редакції РІА Мелітополь звернулися співробітники Запоріжжяобленерго, які не пішли на співпрацю з окупантами, але залишилися не при справах. Окупація триває майже рік. Як виживають ці люди, які не словом, а ділом вірні Україні, залишається тільки здогадуватися:
- Хочемо звернутися до керівництва Запоріжжяобленерго. За що Запоріжжяобленерго так обійшлося зі своїми працівниками, які залишилися в окупації? Ми не скорилися ворогові, ми не торгували гідністю, і залишилися вірними своєму підприємству. І за це нас вирішили залишити напризволяще? І як тепер жити тим, хто не має змоги виїхати з окупації і кого підприємство залишило без засобів до існування? Невже ви нас штовхаєте до ворогів? - запитують енергетики в листі до редакції.
Нагадаємо, що керівництво Обленерго спочатку поставило всім своїм співробітникам умову: виїжджаєте на підконтрольну Україні територію і працюєте на енергетику України. В іншому разі всі виплати припиняються. Аналогічна ситуація з оплатою праці і на мелітопольській залізниці.
Це пов'язано з тим, що обидві структури належать до критичної. Крім того, керівництво залізниці сколаборувало. На жаль, через хворобу рідних, деякі енергетики не змогли виїхати з окупації. Сьогодні найшвидший шлях виїзду через Василівку на Запоріжжя і зовсім закритий гауляйтером Є. Балицьким. Балицьким.
А в окупантів, тим часом, недобір кваліфікованих. Рашистське підприємство ММРЕМ ГУП ЗО "Таврія-Енерго" регулярно публікує вакансії. І це явно не ті посади, на які можна "посадити" послужливих масажисток або майстрів манікюру Тут потрібно саме працювати і знати свою справу.
Так, приміром, зараз рашисти шукають на підприємство "Таврія-Енерго" диспетчера оперативно-чергової групи, майстра дільниці, інженера з технічного аудиту.
Сподіваємося, що керівництво Обленерго зверне увагу на відкритий лист енергетиків, які не пішли на службу до ворога й організовують допомогу своїм людям.