
Військові експерти вважають, що після звільнення Херсона наступним деокупованим містом може стати Мелітополь.
Його мешканці цього дуже чекають, бо тоді вони зможуть повернутися до своїх домівок, більшість з яких зайняли солдати рф та росіяни - любителі "халяви". Але, як розповів евакуйований мелітополець Олексій, коли повернеться додому, і в його квартирі хтось буде, просто приб'є їх, навіть розмовляти не буде.
Про це він повідомив сайту 056.
До війни Олексій жив у Мелітополі. Він домігся всього, про що мріє кожен дорослий чоловік. Зараз він знімає житло в Дніпрі. Працює таксистом на власному автомобілі. Гроші отримує за це хоч і не великі, але жити за щось треба, та й без діла ніколи в житті не сидів. Мав власний бізнес і працював за фахом.
"Роботу б знайти за фахом, було б хоч легше. Я до війни працював рятувальником у ДСНС. Прийшов сюди в головне управління служби - не беруть, кажуть за роками старий уже", - розповідає Олексій.
Хоча у свої 45 років він виглядає років на 10 молодшим і має міцну статуру, великий досвід, але йому відмовляють.
Відновитися на улюбленій роботі Олексій хоче, щоб не стояти осторонь у такий важкий час для Батьківщини. Він хоче спрямовувати свої напрацьовані десятиліттями вміння на порятунок співгромадян і ліквідацію наслідків російської агресії.
На улюбленій роботі йому було б легше самому, далеко від коханої дружини та дитини, які зараз перебувають у Польщі.
Батьки Олексія залишилися в окупованому Мелітополі. Він їм залишив свого собаку і дачу. Спогади про це ще більше розривають його серце. Він переглядає фото, як торік усі разом у родинному колі святкували Новий Рік, і серце стискається від смутку та ненависті до рашистів, які зруйнували щасливе життя.
Також у Мелітополі стоїть порожня квартира, в якій Олексій жив разом із сім'єю, на яку збирав гроші роками - працював на виснаження, і в облаштування вклав душу. Нині він через телефонний зв'язок зі знайомими, що мешкають неподалік, домовляється, вкотре, щоб ті передали окупаційній владі кошти, і туди нікого не заселили.
"Ну а якщо не домовитися, то приїдеш, а там хтось живе.
Я не розумію... Окупанти мають відступати, а вони збираються завозити туди людей із російських глибинок. І ось вони будуть їх заселяти в наші квартири. Якщо я приїду, і в моїй квартирі хто-небудь буде, я просто їх уб'ю. Я не буду радитися ні з дружиною, ні з дитиною. Я просто скажу "У вас 5 хвилин, щоб піти звідси, інакше розмова буде зовсім іншою".
Я просто не розумію людей, які їдуть на таку "халяву", що їм дадуть квартиру, їм дадуть усе. Вони що ЗМІ не читають, або в них узагалі цього немає, вони думають, що їх тут чекають.
Друга справа - відморожені солдати, яких притягли в місто, вони ногою вибили двері в занедбану квартиру, пожили там місяць, напаскудили і поїхали далі воювати. А цивільні люди, росіяни, які до війни не мають жодного стосунку, якого біса сюди пруться", - висловився Олексій.
Як казав один із класиків "Умом россию не понять". Та так воно і є. Цей народ замість того, щоб будувати власне життя, їде на чужу землю, слухається злодійських наказів свого "імператора", сподівається щось мати задарма. За це до них відчуває відразу весь цивілізований світ. А ООН готує для росії трибунал.
А ми переможемо, відновимо, станемо сильнішими і увійдемо в історію, як незламна і патріотична нація.