Обростає новими подробицями біографія одного з найвідданіших і натупіших прихильників «російського світу» у Мелітополі, відомому як «блогер Максютка». Він запам'ятався тим, що знімає відео про прекрасне життя в окупованому місті.
Раніше ми вже писали: Максютка, чия мама, до речі, живе на росії, з перших днів окупації пішов у прислугу до «асвабадітєлєй». Ті його прийняли як свого – і навіть платили гроші за тік-ток «вкиди» про те, що в Україні «ріжуть тортики з немовлятами на тлі українського прапора».
Спроби заробити чимось іще, крім ідіотського контенту в соцмережах, ні до чого хорошого Максютку не привели. Більше того, цьому діячеві на п'ять років заборонили відвідувати навіть росію. У Польщі та Туреччині недоблогер теж надовго не затримався.
Також ми вказували: до початку своєї «творчої діяльності» Максютка був судимий за крадіжку із проникненням.
Ось вам подробиці «гучного» злочину. На яке, до речі, блогер Максютка пішов, будучи неповнолітнім.
Так ось, 1 березня далекого 2014 року Стадник Максим Олександрович 6 листопада 1996 року народження разом зі своїм «соратником» таємно, через дірку в забитому дошками вікні, проник на склад, що знаходився за будинком культури села Нововасилівка Мелітопольського (тоді – Приазовського) району.
На складі у чотири принесені з собою мішки пара «хом'ячків-гастролерів» почала трамбувати зерно ячменю – скільки влізло, тобто приблизно центнер. За тодішніми цінами – 3,2 грн за кілограм – товар «затягнув» на 320 гривень.
Втім, ласі до чужого зерна «щурята», рахувати вміють так само, як і красти – тобто хріново. Спіонеренний ячмінь продали бозна кому за 120 гривень!
На суді любителі ячменю включили режим херувимів: щиро каялися, співпрацювали зі слідством і відшкодовували збитки потерпілому.
Також з’ясувалося, що обидва підсудних – ще й неабиякі ледарі. Ніде у свої 17 років – і це при тому, що виховуються у неповних сім'ях, мамами, які мають ще маленьких дітей – не працюють і особливо у найближчому майбутньому і не збираються.
Зважаючи на всі обставини, двом злодюжкам пом'якшили вирок – і присудили кожному по сто годин громадських робіт.
…Висновок цієї трагікомічної історії простий. Негативний відбір призвів до того, що у пошані у окупантів саме такі кадри. І блогери у тому числі.
Ледачий? Тупий? Крадеш? Російський світ любиш? Наша людина!