У Мелітополі містом їздять маршрутки з плівкою замість скла. А жителі району не можуть дістатися до міста через відсутність громадського транспорту. Зате гауляйтери піаряться на "міфічних" автобусах.
У коментарях під відео зі зверненням Сігути люди докладно описують, з якими нестерпними перешкодами змушені стикатися щодня.
- Це просто кошмар, у суботу та неділю маршрутку і о 17:00 не дочекатися, у будні дні максимум до 18:30 ходять, а як же людям добиратися з роботи?
- Я живу в селі Костянтинівка, на роботу мені на 6 годин. У будні дні ходить 2 (двійка), у вихідні добираюся на попутках або пішки. Будемо дуже вдячні, якщо ця маршрутка буде ходити і у вихідні дні.
- Дуже потрібен автобус із Мелітополя в Приазовське на 16:30-17:00. Багато людей їдуть у дуже маленькій, тісній маршрутці на 16:00 (маршрутка йде до Степанівки). Їдуть після роботи + студенти + просто, хто був у місті... Тільки в Новоіванівці щодня виходять 10 осіб. Ви тільки уявіть, у яких умовах люди щодня їздять!", - коментарі мелітопольців виражають усю безвихідь ситуації.
Підсумок усього цього передбачуваний: мешканців сіл не беруть на роботу в Мелітополі, тому що людина банально не може бути вчасно на робочому місці або повернутися після роботи додому через проблеми з транспортом. У результаті в селах процвітає безробіття і все більше людей опиняються в скрутному становищі.
Скаржаться мелітопольці не тільки на графіки, а й на якість сервісу, а також технічний стан маршрутних таксі. Ось, приміром, фото однієї мелітопольської маршрутки: без заднього скла, вся наскрізь прогнила і проржавіла - такий транспорт взагалі не можна допускати до перевезення людей.
Натомість псевдо-губернатор Є. Балицький постійно розповідає, як у Мелітополь ідуть багатомільярдні дотації з Москви, закуповуються автобуси. Окупаційна влада регулярно піариться на "братській допомозі" від регіонів рф у выгляді автобусів. За фактом же, мелітопольці бачать, як у "братніх подарунках" перевозять військових рф і не більше того.
Як видно, окупанти не можуть не тільки створити нові робочі місця для селян Мелітопольського району, а й бодай забезпечити, щоб люди могли їздити на роботу в місто. Для путінської "наддержави" навіть це є нездійсненним надзавданням.
Тим часом, окупанти обдзвонюють жителів Мелітополя з вимогою здати кров для російських солдатів.