
Російські загарбники готуються до контрнаступу ЗСУ на Мелітополь. Однак схоже, що лінія оборони окупантів не надійніша за звичайний паркан.
Пропаганда рашистів намагається показати оборонні лінії та укріплення довкола Мелітополя, як нездоланну перепону, справжній бастіон, який не пробити ні танками, ні ракетами. Кремлівськими телеканалами вже знято десятки сюжетів і репортажів про те, як вдень і вночі копають рови і будують позиції під Мелітополем; різного штибу "експерти" розповідають, що у ЗСУ немає жодних шансів пройти цю оборону. Як це водиться в "руском мірє", власну значущість посилюють не реальними справами, а показухою і гучними заявами. Практика показує, що розповідями про щось значне і могутнє росіяни намагаються прикрити прогнилу реальність. Схоже, так само йдуть справи і з російською обороною, і поки пропаганда робить свою справу, самі окупанти виють від того, в якому хиткому становищі перебувають.
Джерело інформації про жалюгідну якість російських укріплень саме що ні на є неупереджене - російські неонацисти з ДШРГ "Русіч". Ці фанатики, яких очолює сумнозвісний убивця і шкуродер Мільчаков, не помічені в підіграванні офіційній кремлівській пропаганді, тому їхні відомості про ситуацію в окупаційній армії можна вважати якщо й не до кінця правдивими, то принаймні неангажованими. І ось, на своїй сторінці загарбники опублікували враження від огляду російських укріплень на Донбасі, і ці враження, м'яко кажучи, не вселяють оптимізм окупантам.
Так, з'ясувалося, що рашисти будують свої укріплення і рови суворо по мапах, причому по старих, без урахування особливостей рельєфу і характеру місцевості. Говорячи простою мовою, на деяких ділянках лінія оборони побудована так, що дає перевагу тим, хто наступає, і створює критичні умови для тих, хто обороняється. Загарбники змушені констатувати, що на їхніх рубежах достатньо позицій, де українські війська можуть просто з висоти, як у тирі, розстрілювати росіян, які сидять унизу, в окопі. Усе це відбувається, тому що російське командування продовжує демонструвати дуболомний консерватизм і тактику часів навіть не Другої, а Першої світової війни, а використання "другою армією світу" допотопних мап 60-річної давності вже стало притчею во язицех.
Не порадували окупантів і їхні власні бліндажі, які під час будівництва були укріплені навіть не колодами, а дошками. Таке "укріплення" може не витримати навіть попадання середньої міни, а приліт більшого снаряда гарантовано поховає всіх рашистів, що перебувають в бліндажі.
Більшість траншей загарбників відкриті, без перекриттів, що дає справжнє роздолля нашим безпілотникам, які закидатимуть ворога бомбами прямо в окопах. Крім того, у траншеях немає водовідводів і водозбірних ям, а це зі свого боку означає, що більш-менш тривала злива просто затопить рашистів.
Немає в окупантів і нормальних доріг у напрямку до позицій, щоб забезпечувати під'їзд техніки, боєприпасів і підкріплення. Поранених евакуювати з поля бою взагалі буде неможливо, а це означає, що все своє "гарматне м'ясо" російське командування вирішило поховати там. Якщо почнуться дощі і земля навколо перетвориться на багнюку, легка техніка рашистів зав'язне і не зможе під'їхати на підкріплення, тим паче, що в напрямку до позицій не зроблено жодної розмітки чи орієнтирів, і техніці буде складно дістатися до потрібної точки навіть удень, а вночі війська окупантів будуть узагалі сліпими. Самі позиції ніяк не замасковані, і їх прекрасно видно не тільки "в полі", а й із супутника.
Також російська "майстерність" у будівництві оборонних рубежів доходить часом до справжнього абсурду: так, під час викопування протитанкових ровів землю зсипають у насип заввишки під три метри, який у підсумку... загороджує огляд російським солдатам із позицій. Тобто окупанти через купу землі не бачать українські війська, що наступають, і не можуть вести по них вогонь. Водночас ЗСУ можуть без перешкод підійти впритул до лінії оборони, бо ні рови, ні прилегла територія не заміновані, і не прострілюються рашистами.
За великим рахунком, ситуація виглядає так, що свої укріплення окупанти будують чисто "під звіт", "для галочки" - як і все, що роблять росіяни. І під час спорудження оборонних рубежів більшу частину зусиль начебто вкладають у те, щоб укріплення будували швидко, вони мали гарний, акуратний вигляд і добре виглядали на фото та відеосюжетах пропаганди - про міцність і практичність ніхто навіть і не замислюється. Зрозуміло, що для російської армії подібне ставлення - це система, і при будівництві ліній оборони навколо Мелітополя рашисти застосовували той самий підхід і припускалися тих самих помилок.
Доречно буде також зазначити, що в такий шок окупанти прийшли під час огляду однієї з найбільш розпіарених ліній оборони рашистів на території України, яку всі кремлівські змі ставили в приклад як "зразок інженерного мистецтва". А "менш медійні" укріплення навколо Мелітополя перебувають у ще більш жалюгідному стані - російські пропагандисти навіть звинуватили гауляйтера Балицького у відмиванні грошей і піарі на будівництві оборонних рубежів. Схоже, сумнівів у тому, що ЗСУ зможуть подолати цю картонну оборону, і бути не може: тут уже як би рашистські окопи весняними зливами не змило, ще до приходу української армії.