![В Мелитополь везут гумпомощь аж из Иваново – "на месте" все уже разворовано](/images/news/2023/04/316271.jpg?1680788823)
Мешканці Мелітополя починають скаржитися не тільки на борги із зарплати, проблеми з інтернетом, ціни в магазинах і аптеках, а й на гуманітарну допомогу, яку перестають роздавати місцевим жителям
Погодьтеся, без інтернету та мобільного зв'язку не можна прожити - але можна бодай вижити. А ось без життєво необхідних ліків - а тим більше, без їжі - настане гаплик. Ось і скаржаться мелітопольці:
- Добрий вечір, підкажіть, будь ласка, до кого можна звернутися, щоб бабусі привозили гуманітарну допомогу, бо квартальна по вул. 23 Жовтня не виконує свої обов'язки.
Квартальні, якщо хто не знав, за російського миру не проблемами людей займаються - вони їх окупантам здають. А заодно мишебратьєв на порожні квартири "наводять". А ось щоб розвезенням гуманітарки займатися - це нехай інші. Нам, мовляв, за таку роботу не платять.
Та й роздавати вже особливо нічого. Звідки ж візьметься гуманітарна допомога на місцях, якщо її почали розкрадати буквально з перших днів війни.
Ситуація катастрофічна настільки, що гумдопомогу в Мелітополь везуть із Московської області. Ось, наприклад, днями черговий "караван" вирушив із міста Іваново. Везуть медикаменти, предмети першої необхідності - і навіть солодощі. Утім, пропагандисти кажуть: спочатку будемо забезпечувати "хлопчиків" на передовій. А вже що залишиться - простим смертним.
Тож затягніть паски, мелітопольці. На вас гуманітарна допомога не розрахована.
Крім цього, московію буквально захлеснула хвиля фейкових волонтерів - а деякі навіть "косять" під українських диверсантів. Чи це у страху очі великі! Так, днями завили представники руху "Ми вмєстє".
Цю назву, до речі, ще Віктор Цой у "Бошетунмай" обіграв: "Все говорят, что мы вместе, все говорят, но немногие знают, в каком". Але повертаємось до теми
- Виявлено псевдоволонтерів, які представляються командою Загальноросійської акції #МИВМЄСТЄ, пропонують доставити гуманітарну допомогу в зону СВО і з'ясовують розташування військового підрозділу для нібито відправки продовольчого вантажу. Так вороги намагаються дізнатися дані про дислокацію російських військ.
Кругом "зрада", одним словом. Але панікінєт!
Загалом росіяни і на свою-то армію жертвують вкрай неохоче - який там Мелітополь!
Деякі жителі Мелітополя, до речі, навіть не знають, де цю гуманітарну допомогу отримати можна.
Примітна деталь. Адміністратор у відповідь вказав адресу: вулиця Богдана Хмельницького, 10. Але ось номер телефону не надав.
По-перше, тому що особисто треба приходити, особисто. Щоб перевірити відвідувача могли: він за русскій мір чи проти? А "спецоперацію" підтримує? Путіна любить? Якщо любить, то чому курячим паспортом ще не обзавівся?
А по-друге, навіть якби стражденним надали номери, то мелітопольці все одно нікому б за ними не додзвонилися. Аналогічна історія вже була з "багатофункціональним центром", пафосно відкритим у Мелітополі кілька місяців тому.
Хлопавок та інших феєрверків було вдосталь, а як дійшло до справи, то весь пафос закінчився: вже за кілька тижнів гнівні скарги досягли навіть гауляйтерських вух Г.Данильченко. Люди скаржилися: мовляв, додзвонитися в цей центр неможливо. А якщо й виходить - одразу трубку кидають.
Якщо з такими "об'єктами" в окупантів лажа виходить, то яка вже тут гуманітарка. Вибухає щось мало не через день, Рогову вже українські бійці в неймовірних кількостях навколо Мелітополя ввижаються. Росгвардії та інших силовиків з-за поребрика нагнали шпигунів-диверсантів ловити.
Чи до людей окупантам у таких складних обставинах?