Якщо порівняти Мелітополь у дні травневих свят 2023-го і рік тому, різницю не просто видно - вона разюча. Якщо торік побєдобєсіє з мітингами, ходами і солдатською кашею виглядало більш-менш прийнятно, то нинішнього року подібні заходи викличуть, у кращому разі, сміх і роздратування.
Згадаймо, як "святкували" окупанти і зрадники 9 травня через два з половиною місяці окупації, у 2022 році.
"Бессмертный полк" - з миру по нитці
На акцію "Безсмертний полк" вдалося зібрати з миру по нитці близько трьох тисяч осіб. З миру по нитці - це не зовсім метафора, це так і є. "Прибульців" пригнали не тільки з Мелітопольського району, а й навіть із Криму та Луганська. Звісно. Місцеві комуністи з "рядженими" ветеранами, а також мелітопольські афганці, які в кожній подібній бочці затичка, теж були тут як тут. Також були присутні - мабуть, для масовки - потішні козаки і російські військовослужбовці.
Колона йшла в оточенні озброєних окупантів, також військові рф пильно стежили, щоб у колону не просочилися "шпигуни" зі сторони.
На "ходу" прибув навіть гауляйтер Є.Балицький - а заразом і притягнув усю свою сім'ю з Криму.
Ну, і куди ж без обридлої "солдатської каші" - нею годували в центральному міському парку Мелітополя. Але коли тільки дармова їжа закінчилася, народ став розходитися. У парку, до речі, через кожні 20 метрів також стояли озброєні солдати рф.
Знущання над патріотом
Крім цього, відзначилися окупанти і відверто постановочними та ганебними акціями. Наприклад, активіста з Мелітополя Олександра Пугача російські військові викрадали двічі - і використовували в постановочних сюжетах для пропаганди.
Мелітополець під тортурами змушений був узяти участь у двох сюжетах пропаганди: у першому окупанти змусили Олександра знімати пам'ятну табличку на честь Дмитра Донцова - ідеолога українського націоналізму. А в другому - змусили просити вибачення перед рядженим "ветераном" Вітором Яковенком. Який і народився-то через сім років після закінчення Другої світової війни.
Коротше кажучи, погуляли по буфету рашисти славно.
А тепер подивимося, що відбувається цього року.
Не до жиру - буть би живу
А цього року, громадяни, з пішими походами - повний швах. На тлі постійних прильотів по Мелітополю гауляйтер Запорізької області Є.Балицький порядно злякався і скасував усі "масові гуляння". Обмежившись тільки тим, що з панського плеча подарував людям, які залишилися в окупації, ще один вихідний, намічений на 10 травня.
Звісно, пояснювалося все це турботою про громадян, якою, як відомо, так славиться русскій мір. Однак є й інше тлумачення такого вчинку. На людей, зрозуміло, і окупантам, і їхнім дармоїдам наплювати. А ось очолити всю цю ходу обов'язково має якийсь чиновник - або російський, або з місцевих. З білокам'яної точно ніхто не поїде, дурнів немає. Як немає їх і серед місцевих колаборантів - особливо на тлі їх постійної і нещадної ліквідації.
У такій порожнечі й спливло все креативне убозтво окупантів. Замість масових гулянь і солдатської каші (що теж убого, але хоча б на свіжому повітрі та під музику) місцевим пропонують перевипуск газети "Правда" від 10 травня 1945 року, юнармійців, які отримують копію стяга перемоги, примітивні фотозони, де кожному охочому пропонується приміряти на себе шинель і закарбувати себе на тлі червоного прапора.
І ветеранів, зрозуміло, не оминули - вручали їм ту саму копію газети "Правда" і продуктові набори.
Окремо насмішили мобілізовані з Башкирії, які відкрили в Запорізькій області виставки про "військову славу". І прапор перемоги, який урочисто підняли в селі Костянтинівка Мелітопольського району. Сміх один!
... І завісили все місто примітивними плакатами, які ніби повернулися в Мелітополь зі сталінських часів - куди ж без цього!
А вишенька на торті - це акція "Безсмертний полк", яка проводиться в інтернеті. Причому жодного централізованого управління за цим процесом окупанти не ведуть - кожен ліпить фото свого родича куди і коли хоче. У результаті від цих незліченних портретів починає рябіти в очах і ніякої цілісної картини не складається.
Від чого ще більше починаєш розуміти: весь цей роздутий великодержавний патріотизм - не більше ніж показуха для "галочки".
Та й не до того окупантам зараз. Тут контрнаступ ЗСУ з дня на день почнеться - а дехто, наприклад, головний "вагнер" Пригожин упевнений, що вже почався. Вибухи-прориви української армії мало не щодня трапляються. Який уже тут день перемоги - впору день відступу святкувати.