Жителі Мелітополя готуються до деокупації міста. Поки одні мелітопольці чекають на ЗСУ в окупації, а ті, хто евакуювався, рахують дні до повернення на малу батьківщину, команда міських управлінців переймає досвід роботи тих міст, що вже звільнені.
Одним із таких є Куп'янськ. Разом із представниками громади Мелітополя та району Запорізького центру "Саме тут" досвід роботи в прифронтовому місті Харківської області вивчала і журналіст РІА-Мелітополь.
Про життя та роботу в умовах війни розповіли голова Куп'янської РВА Андрій Канашевич та керівник Куп'янської ТГ Андрій Бесєдін.
Андрій Канашевич
Андрій Бесєдін
Одразу попередимо, що кожне деокуповане місто та район має свій сценарій розвитку подальших подій. Але є те, що переживають практично всі жителі звільнених територій. Тому досвід цінний тим, щоб мати можливість усім підготуватися до низки труднощів. А їх буде чимало.
У черзі до банкомату в касці
Місто Куп'янськ у Харківській області російська армія окупувала 27 лютого 2022 року. Його зайняли практично без боїв - мер і його команда з "хлібом сіллю" зустріли ворога. Через шість місяців окупації, вранці 10 вересня в Куп'янськ увійшли українські війська.
Через те, що 80% управлінського складу на чолі з мером сколлаборували, Президент України призначив нового очільника громади - Андрія Бєсєдіна.
Наше спілкування з мером прифронтового міста та його командою відбувалося в підвалі житлового будинку, який охороняють військові. Перебувати в інших приміщеннях сьогодні в місті небезпечно. За спиною у голови громади прапори військових частин ЗСУ, які визволяли Куп'янськ.
"Не було жодного дня, щоб ворог не обстрілював місто з РСЗВ "Град". Куп'янськ сьогодні за 9 кілометрів від лінії фронту", - констатує Андрій Бесєдін.
По всьому місту суттєві руйнування. Журналісту РІА-Мелітополь довелося бачити, як деякі місцеві жителі стояли в черзі до банкомату в касках. Сьогодні в місті залишається чверть населення. І тенденції до повернення людей додому поки що немає. У Куп'янському районі зі 135 тисяч жителів залишилося 44 тисячі.
Обстрілювати місто ворог почав після того, як вийшов із нього. Зокрема, 90% руйнувань у центрі міста - результат ракетного обстрілу ворога після звільнення території. Так тепер виглядають практично безлюдні вулиці Куп'янська: підірвані мости, зруйновані рашистами житлові будинки, будівля місцевої адміністрації без скла, розбитий місцевий ДК.
Руйнують усе
Місце дислокації нинішнього керівництва громади через обстріли доводиться змінювати. В одному з підвальних приміщень разом із мерією розташований і центр надання адміністративних послуг.
Перше, що об'єднує майже всі деокуповані населені пункти - рашисти "звільняють" українців від електрики, води, зв'язку, інтернету. На їхнє відновлення потрібен щонайменше місяць. Один із районів Куп'янська досі без електрики - він інтенсивно обстрілюється ворогом. На перших порах для роботи потрібні будуть генератори та старлінки.
- Найскладніше було - запустити взимку за температури 12 градусів опалення. Перший час для спілкування між керівниками служб необхідні внутрішні рації. Нам із цим дуже допомогли наші хлопці з ДСНС, - розповідає Андрій Бесєдін. - З комунальної техніки було вкрадено все нове, а зі старих машин зняли акумулятори та інші запчастини. Аналогічна ситуація і з мережами. Що не вкрадено, то пошкоджено або знищено. Довелося все відновлювати".
На жаль, великий бізнес у місто не повернувся. Надходження до бюджету тільки завдяки військовій частині, що дислокується в населеному пункті. Залізниця має напрямок Донбас і росія, тому не працює.
- Жодне з великих підприємств, таких як: молочно-консервний комбінат, рибна компанія, хлібокомбінат "Кулиничі" та інші не працюють. Одні керівники виїхали на інші території, інші підприємства розбиті ворогом, одного з керівників судять, як колаборанта, - розповідає голова громади.
Мережі супермаркетів в Куп'янськ не зайшли, зате працює близько 50 дрібних ФОПів, кафе, ринок. Виторг підприємцям роблять в основному військові, які дислокуються в місті.
Час відновлення роботи інфраструктури та соціальних установ у Куп'янську був приблизно таким:
- Електропостачання - відновили у 80% містечка через місяць після звільнення
- Укропошта і банки - запрацювали приблизно через 3 місяці
- Нова Пошта - відновила роботу практично відразу (це один із найнадійніших партнерів місцевої влади сьогодні)
- Київстар - відновив роботу в грудні, але якість зв'язку була поганою
- Інтернет оптоволокно місцевих провайдерів - на відновлення знадобилося півроку
Пенсійне управління - запрацювало в листопаді за графіком, маломобільним пенсіонерам розвозять виплати додому.
Багато пенсіонерів, до речі, були дуже здивовані, коли їм привезли всю суму за півроку. Українську пенсію в Куп'янську під час окупації люди не отримували, але держава продовжувала нараховувати гроші пенсіонерам.
Дефіцит кадрів
Цю проблему всі керівники громад називають найголовнішою і важко вирішуваною. У Куп'янську 80% управлінського складу виявилися зрадниками. А всіх бюджетників, які відмовилися співпрацювати з ворогом, вони звільнили.
Більша частина колаборантів виїхали через Росію в Європу. І це, мабуть, теж проблема, але вже Європи.
- До війни чисельний склад керівного апарату в Куп'янську становив 187 осіб. Зараз 39 осіб і майже всі нові. Кожен співробітник проходить перевірку спецслужб. Ті, хто піде з вами з перших днів, - це відважні люди, - каже Андрій Бесєдін. - Далеко не кожен погодиться працювати під обстрілами.
Аналогічна ситуація і в Куп'янському районі:
- Щоб ви розуміли, до 24 лютого в Куп'янській районній державній адміністрації працювало 83 людини, а 10 вересня, коли ми повернулися, нас було троє. Сьогодні в нас 14 осіб. Люди виїхали вже після звільнення, коли почалися обстріли, - зазначив голова Куп'янської РДА Андрій Канашевич.
Школи в Куп'янську довго не могли запустити навчальний рік, оскільки в цьому місті всі директори почали шкільний процес за окупантів. Сьогодні навчання відновлено, але дистанційно. У школах сьогодні працюють ті, хто виїхав з окупації і не співпрацювали з рашистами.
Істотний дефіцит кадрів у сфері медицини. Лікарню рашисти не чіпали. Залишили навіть запас медикаментів і трофейне медобладнання - було вкрадене в іншому місті України. Однак, щойно армія рф вийшла з міста і почала обстрілювати житлові квартали, ракета прилетіла і в лікарню. До війни в лікарні працювали близько 800 осіб, після звільнення залишилося 12, зараз їхня кількість збільшилася до 34. Героїчні без перебільшення люди в білих халатах працюють і живуть у лікарні.
Усі жителі Куп'янська та району, які евакуювалися, проходили співбесіду з представниками спецслужб на одному з КПП. Далі отримували перепустку і вже пересувалися з нею через блок-пости.
Сарафанне радіо
На жаль, але в перші місяці за відсутності стабільного зв'язку та інтернету інформування населення велося за допомогою "сарафанного радіо". Перший номер Куп'янської української газети вийшов на початку 2023 року. Українське радіо і телебачення відновило роботу в жовтні 2022 року. Паралельно деякий час ще доводилося слухати й російське - ретранслювали з Бєлгорода. Рашисти закликали всіх здаватися в полон, погрожували ядерним вибухом. І сьогодні окупанти продовжують дезінформувати народ у своїх соціальних мережах і ТГ-каналах.
Але навіть у такий суворий час у Куп'янську, де більша частина населення спілкується російською мовою, з'явилися яскраві проукраїнські фотозони. А в день вишиванки головну площу міста, над яким майорить український прапор, прикрасили національним орнаментом. Віримо, що дуже скоро над Мелітополем також майорітиме синьо-жовтий прапор.