
Дніпрянин Олександр спочатку війни евакуював людей із тимчасово окупованого Бердянська, а тепер захищає рідну землю.
Олександр довгий час працював водієм на міському автобусному маршруті. Спочатку війни возив гуманітарну допомогу, евакуював людей, а тепер - зі зброєю в руках захищає рідну землю.
Чоловік їздив і на Херсонщину, і на Харківщину, і на Донеччину, і на Сумщину. Разом із колегами-водіями бував на нулі та під прицілом зброї, двічі вибирався з оточення. Але найсильніше в пам'яті закарбувалася велика евакуація з-під Бердянська, у якій він брав участь у березні 2022 року.
Олександр згадує:
Кажу хлопцям: "Їдемо на окуповану територію. Я не знаю, як себе поведуть орки, що вони будуть робити. Можуть бути провокації. Хочете - їдьте, не хочете - ні". Усі сказали, що поїдуть. Зібралася велика колона - з різних автопідприємств.
Окупанти обшукували транспорт на кожному блокпосту, а заодно - крали солярку з бензовоза і їжу з пакетів із гуманітарною допомогою. З усіма цими зупинками до Бердянська добиралися півтори доби.
Події, про які розповідає водій, досі згадують бердянці, які на той час залишалися в місті.
Це були одні з найдраматичніших і найскладніших днів. Окупанти заборонили проїзд евакуаційних колон до міста і відтоді дозволяли посадку лише на кільці в Азовському. Через те, що всіма силами глушили зв'язок, біженці з Маріуполя і жителі Бердянська не могли оперативно дізнатися про час відправлення автобусів і дістатися до місця посадки.
Ми вдячні всім, хто допомагав бердянцям пережити ті страшні дні: шукав і привозив їжу, ліки, забезпечував роботу міських служб, лікував і вивозив людей. І всім, хто робить це зараз! А сміливому водієві Олександру ми бажаємо повернутися з перемогою в його рідний Дніпро!
Нагадаємо, у Запоріжжі 40% водіїв маршруток пішли захищати Україну на фронті.