Посада "старшего тренера Федерации Бокса Запорожской области" у Мелітополі замість титулу заслуженого тренера України: як Юрій Литвиненко зрадив батьківщину.
Юрій Олександрович Литвиненко - відомий, титулований тренер, який переїхав до Мелітополя з Дніпра та опікувався молодим поколінням спортсменів у мелітопольській академії боксу Турбоком. Серед підопічних він мав потужних боксерів професійного рівня. Проте українське визнання Литвиненку виявилось недостатнім.
З початком окупації Юрій Олександрович, або, як називали його у мелітопольських боксерських колах - "Саныч", радо пішов на співпрацю з росіянами, виявив свою прихильність, отримав курячий паспорт та, як водиться зі зрадниками, був нагороджений рашитською посадою.
Титул заслуженого тренера України зрадник проміняв аж на "старшего тренера Федерации Бокса Запорожской области" в окупаційному уряді рашистів. Більш того, Литвиненко активно возить українських дітей на спортивні змагання до РФ та проводить "ідеологічні" тренування за російською методичкою.
Влітку Литвиненко возив мелітопольських дітей на "I летние международные спортивные Игры "Дети Приморья" в спортивной столице Дальнего Востока - городе Владивостоке». На цих іграх тимчасово окуповані території Запорізької області представляли 6 спортсмені).Звісно, проводилося все окупаційними російськими спортивними федераціями.
Чужих дітей "Саныч" не береже, а от про своїх, звісно, не забуває. Литвиненко-молодший, теж визнаний тренер, сидить за кордоном, поки батько возить мелітопольців по болотах.
На навчально-тренувальних зборах перед "Всеросійськими змаганнями з боксу класу А" Литвиненко засвітився з підопічними постраше - Діаною Старковою, яка до окупації була членом збірної Україні, та Петром Поповим.
За іронічним збігом обставин, це той самий спортсмен-зрадник, який напередодні фотографувався з відомим бійцем ММА Вячеславом Дациком. Кілька днів тому Дацик нібито приїжджав "на передок", та вже наступної доби загадковим чином опинився у Мелітополі.
Ті, хто знав Петра особисто, відгукуються про нього досить невтішно:
- Колобок низького "пошибу" і спортсмен такий самий. Полунаркоман, недоблатний, який дарма нікому не потрібен.
Такі вислови неважко підкріпити й наявними фактами: у тому ж змаганні "Петро продемонстрував усі свої навички та майстерність, за підсумком поєдинку переміг боксер із Дагестану". Не допоміг Петру ані титулований тренер, ані російський аквафреш, під яким виступають зрадники. А після деокупації Мелітополя - взагалі нічого не допоможе.
У разі, якщо вам відомі факти співпраці будь-яких осіб з окупантами Мелітополя, просимо анонімно подавати зазначену інформацію на спеціально створену електронну скриньку: [email protected] або на наш чат-бот @Riamsupport_bot