Яблуко від яблуні: у Мелітополі відома родина гандболістів пішла на співпрацю з окупантами (фото)

Анатолій та Андрій Рибницькі, батько і син, після початку повномасштабної війни вирішили продовжити кар'єру під рашистським триколором.

Цілу родину спортивних зрадників ідентифікували у Мелітополі. Ними виявились заслужені спортсмени та тренери України, які, щоправда, через співпрацю з окупантами вже встигли з ганьбою втратити кілька звань.

Анатолій Вікторович Рибницький 

• ПІБ: Рибницький Анатолій Вікторович
• Дата народження: 07.06.1949 р.н. (74 роки)
• Адреса: м. Мелітополь, вул.. Лютнева, б. 223, кв. 30

Анатолій Рибницький - майстер спорту СРСР з ручного м’яча, заслужений тренер України по гандболу. Та схоже друга регалія виявилась йому не до вподоби.  

Рибницький-старший за свої 74 роки може похизуватися довгим та насиченим спортивним і тренерським шляхом.  На початку своєї кар'єри він працював тренером з ручного м’яча, заступником директора, а з 1999 року – директором дитяче-юнацької спортивної школи №3 м. Мелітополя.

З 1993 р. – головний тренер гандбольної команди "Таврія-Академія" (з 2000 року – "ОЛКОМ"), учасник Єврокубків, головний   тренер донецького гандбольного клубу "Політехнік-Олком", учасника Суперліги чемпіонату України та Кубка міст Європи, тренер національної молодіжної збірної команди України з гандболу (в 1999 та 2001-2002 роках), учасник фінальної частини Чемпіонату Європи в Данії.

3 2004 року працював в Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного, спочатку – старшим викладачем кафедри фізичного виховання і спорту, з 2007 року – в.о. доцента. В листопаді 2013 року був призначений на посаду завідувача кафедри строком на один рік.

Потім контракт було подовжено на 5 років, але у 2018 році пішов з посади завідувача, а потім звільнився з університету. Деякий час працював делегатом Федерації гандболу України на матчах чемпіонату України. Та з приходом руського міру в душі Анатолія щось повернулось не туди.

Попри всі досягнення Рибницького-старшого характеризують в першу чергу як пенсіонера, який вихідними торгував усіляким непотребом на "блошиному" ринку в Садах Філібера, поблизу Ризького ринку, постійно скаржачись на Україну та владу, яка, за його словами, йому постійно винна в усьому.   

Тож в цілому важко назвати дивиною, що після початку повномасштабної війни зрадник остаточно став прителепкуватим шанувальником та поціновувачем "руського миру". Наразі Анатолій Вікторович є помічником свого сина на тренерській посаді в окупованій ДЮСШ №3 м. Мелітополя, а також суддею та "обличчя" різноманітних спортивних заходів, які проводить так звана окупаційна "військово-громадянська адміністрація" м. Мелітополя.

Андрій Анатолійович Рибницький

• ПІБ: Рибницький Андрій Анатолійович
• Дата народження: 03.10.1982 р.н. (41 рік)
• Адреса: м. Мелітополь

Андрій грав завжди у гандбольних командах свого батька: "Таврія-Академія" (з 2000 р. – "Олком"), "Політехнік-Олком", "Шахтар-Академія". Деякий час був в складі молодіжної збірної команди України з гандболу, учасник чемпіонату Європи у Польщі. Отримав спортивне звання "Майстер спорту України з гандболу".

Після закінчення своєї спортивної кар’єри працював деякий час лаборантом на кафедрі теорії та методики фізичного виховання і спортивних дисциплін МДПУ імені Богдана Хмельницького.

Потім поїхав шукати великі гроші до Московії, де спочатку намагався потрапити до лав  московського ФСБ через свого вже колишнього тестя, який працює на Луб'янці, але побоявся їхати до Чечні, тож вирішив піти шляхом свого дурнуватого батька, який працював ще до початку своєї тренерської кар’єри машиністом тепловоза у локомотивному депо Мелітополя.

Після повернення в м. Мелітополь нетривалий час був фітнес-інструктором в СК "Терра-Спорт" на мікрорайоні.

Після окупації м. Мелітополя у лютому 2022 року добровільно стає тренером-викладачем з  гандболу   МБУДО "ДЮСШ №3" окупаційної ВГА м. Мелітополя, де "директором" намалювався його давній знайомий,  колишній чи то гравець, чи то тренер, "гандболіст" Роман Доломан.

Проводить навчально-тренувальні заняття за російською програмою, бере участь у масових спортивних заходах, які популяризують "руський мир", невтомний учасник багатьох пропагандистських роликів в Інтернеті про "велич" росії та російського спорту.

Називає себе "спадкоємцем" свого прителепкуватого батька-почекуна Анатолія Рибницького, який полюбляє росію всім своїм "гнилим" нутром. Також затягнув до лав тренерів-зрадників ДЮСШ №3 свого друга гандбольної молодості, Реву Олексія, теж вихованця Рибницького-старшого.

Як виявилось, Рибницький Андрій ще у 2016 році отримав якийсь незрозумілий сертифікат "Майстер спорту міжнародного класу"  від російської "Федерації руського жиму".  

А ось свого звання майстра спорту України по гандболу зрадника було позбавлено. І поки що це найменша справедливість стосовно русофіла. А далі буде.

У разі, якщо вам відомі факти співпраці будь-яких осіб з окупантами Мелітополя, просимо анонімно подавати зазначену інформацію на спеціально створену електронну скриньку: [email protected] або на наш чат-бот  @Riamsupport_bot