У Мелітополі панує повна плутанина з перерахунком пенсій. Це змушені визнавати навіть самі окупанти. Унаслідок цього вирішено було вживати термінових заходів. Ні, наводити лад у цьому питанні рашисти не збираються - вони пішли іншим шляхом.
Так, Мінпраці росії готує законопроєкт про продовження перехідного періоду перегляду пенсій за російськими нормами в "нових" регіонах.
Якщо зараз дія періоду закінчується 29 лютого 2024 року, то в новому законопроєкті його пропонується продовжити до кінця наступного року.
Загалом, згідно з даними соцфонду рф, підготовлено 380 тисяч проєктів рішень щодо перегляду пенсій у "нових" регіонах.
Нагадаємо, на ТОТ Запорізької області перехід на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства рф розпочався 1 березня 2023 року. Для перерахунку, звісно ж, потрібен був російський паспорт.
Перерахунок пенсій у Мелітополі окупанти проводили точно так само, як і все інше - тобто, через пень-колоду. І добре б самі рашисти - від поганої організації процесу насамперед страждали прості мелітопольці.
Нагадаємо історію питання.
Перші проблеми з перерахунком пенсій почалися через півтора місяця після початку цього "процесу". Під пенсійним фондом збиралися натовпи людей, творилося повне беззаконня, аж до того, що заповітні талончики на прийом роздавали тільки своїм. Якість підготовки тамтешніх фахівців також залишала бажати кращого.
Крім цього, поповзли чутки, що тим пенсіонерам, хто отримував за України мінімальну пенсію, під час перерахунку платитимуть у середньому 6-7 тисяч рублів.
Уже в червні стало остаточно зрозуміло, що карнавал із перерахунком пенсій очікується ще той.
"Як можна потрапити до пенсійного фонду на перерахунок, якщо запис усього 60 осіб, а місць немає вже о четвертій ранку? З іншого кінця року дістатися раніше нереально, тим більше, комендантська година!" - обурювалися мелітопольці.
Люди волали до окупаційної влади, вимагаючи розібратися в ситуації. Однак розбиратися, як ви розумієте, ніхто не бажав.
У серпні катастрофа з перерахунком пенсій продовжилася - розгляд справ (зокрема, і через відсутність нормальних фахівців) затягувався, проблем додавала громіздка бюрократія окупантів.
Рашистам навіть довелося виправдовуватися - і вони випустили гауляйтера Мелітопольського району Андрія Сігути. Той практично прямими текстами порадив "постраждалим"... тиснути на жалість. Мовляв, у пенсійному фонді працюють такі самі люди, може, зглянуться.
Якась відверта середньовічна дичина!
Також він пропонував писати листи на ім'я начальника соціального фонду, до якого звертався пенсіонер. Що, як ви розумієте, мало такий самий ефект, як і "тиск" на жалість.
Наприкінці жовтня ситуація погіршилася остаточно. Фахівців так само не вистачало, як і раніше, прийом вівся за записом, що залишало величезний простір для всіляких "маніпуляцій".
Ба більше, виразної консультації співробітників пенсійного фонду не могли отримати навіть ті, хто подавав документи на переоформлення. Про те, щоб зайти й уточнити якусь деталь, не могло бути й мови.
Адже стовпотворіння було таке, що не протиснутися. До того ж, люди в чергах (які займали чергу мало не з вечора, щоб отримати заповітний перерахунок), могли і по фізіономії в серцях надавати.
Доходило до того, що приїжджим із Мелітопольського району доводилося орендувати квартири біля пенсійного фонду, щоб, нарешті, отримати заповітний талончик.
І навіть талончик не був гарантією швидкого обслуговування - іноді доводилося стояти в черзі по півдня, а іноді - і цілу добу...
Підсумок такого байдужого ставлення окупантів до людей невтішний: справа з мертвої точки практично не зрушила. Пенсіонери, штовхаючись у величезних чергах, бояться залишитися взагалі без пенсій.
І ми дуже сумніваємося, що для повного вирішення питань рашистам вистачить часу навіть до кінця 2024 року.