До повномасштабного вторгнення чоловік жив насиченим життям у рідному Енергодарі.
Мав дружину, сина-підлітка, хорошу посаду на ЗАЕС, перспективу кар’єрного зростання та впевненість у завтрашньому дні. А потім на українську землю з війною прийшла росія.
Про це йдеться в матеріалі пресслужби Енергоатома.
Чоловік розповів, що 3 березня 2022 року була його зміна:
«За інформацією, до нас зайшов осетинський спецназ. Тривали бої та перестрілки, через загрози обстрілів нам не дозволяли виходити зі станції. Ми ховалися у спеціальному захисному приміщенні та готувалися до сну, бо розуміли, що залишимося тут до ранку, і дуже сподівалися, що прилетять якісь байрактари та знищать цю нечисть.
Активні бої почалися близько 22:00. Орда йшла в напрямку прохідної №1. Після першого зіткнення було 40 хвилин затишшя, протягом яких ми зв’язалися з рідними і дізналися про ситуацію в місті. Там теж творився жах, місто захоплювали. Паралельно чули, як по радіотрансляційній мережі станції начальники зміни кричали ворогу припинити стріляти по атомному об’єкту, але все було марно. Бої тривали тоді близько чотирьох годин, потім настала тиша – і ми зрозуміли, що відбувається щось нехороше».