Виїзд з окупованих територій зараз дуже ризикований захід. Але шлях до свободи є. Своєю історією виїзду через Колотилівку поділилася мешканка Мелітополя.
Фінансове становище в жінки було не дуже, і на виїзд їй грошей не вистачало. Але коли вона звернулася до перевізника, він запропонував їй трохи заощадити на оплаті, взявши із собою в Україну переноску з котами, чиї власники вже виїхали на підконтрольну Україні територію.
Із Мелітополя пасажири виїхали після обіду:
- За мною за адресою приїхала машина вже з котиками в переносці і далі я їхала вже разом із ними. Їхали бусом на 8 місць, це разом із водіями, - розповідає жінка.
До Маріуполя українці приїхали вже затемна, а далі поїхали на через Новоазовськ, а Донецьк і Луганськ:
- По всьому маршруту нас кілька разів зупиняли блок-пости, водії тільки показували паспорти свої і всіх пасажирів і ми їхали далі. У всіх пасажирів були крім українських і російські паспорти. Їхали ми вночі без зупинок, на території так званих "лднр" були проблеми з навігатором і були моменти, коли водії заблукали і довелося розвертатися. До того ж дороги були дуже погані. Але нарешті виїхали на перший кпп фінішну пряму і туди ми прибули о 4 ранку 6 січня, - розповідає жінка.
На блокпосту в пасажирів дуже уважно перевіряли паспорти. Водійка заздалегідь попередила, що російським прикордонникам не можна говорити, що люди виїжджають на підконтрольну. Тому всі пасажири мали легенду, що їдуть через Бєлгород у різні міста Росії.
За словами мешканки Мелітополя, росіяни дивилися на людей з ненавистю і говорили "ви всі брешете".
Далі був стандартний допит кожного пасажира, з перевіркою паспортів, телефонів, запитань щодо наявності родичів у ЗСУ та цілей поїздки.
У цей же час інші прикордонники перевіряли сумки людей.
У Колотилівку українці приїхали приблизно о першій годині дня, і дуже переживали, що не встигнуть пройти КПП, і доведеться там ночувати, оскільки робочий день у прикордонників до 18:00.
Але о 17:00 рашисти дали команду їхати на КПП. Там у людей забрали телефони і паспорти. Пасажири на вулиці виклали всі речі зі своїх сумок, і прикордонники їх оглядали. Потім довелося чекати на морозі, поки окупанти перевірять пасажирів ще одного автобуса.
Потім рашисти почали викликати людей по одному на перевірку:
- Поки чекали своєї черги, вислухали від охоронців, які ми нелюди, нацисти, обстрілюємо Белгород. Ми були не в тому становищі, щоб говорити з ними, тому стояли мовчки. Тільки одна бабуся повелася, коли до неї причепилися, чи підтримує вона дії "укронацистів", вона відповіла, що вона "нейтральна, проти політики" і т.д. І тут понеслося: через таких як ви все і відбувається". Висновок: ніколи не ведіться на їхні провокації, витримка головне.
На перевірці дивилися телефони, ставили запитання по контактах.
Коли всі пройшли перевірку, охоронці махнули рукою в темряву: он туди йдіть. Крок ліворуч, крок праворуч - там міни. Ідіть швидко, поки ми вам у спину не почали стріляти". І ми пішли, - ділиться спогадами про евакуацію жінка.
Далі, незважаючи на втому і пройдені випробування, емоції в людей були радісними - вони вдома.
Українські прикордонники зустріли наших людей і відправили до Сум. Там, у волонтерських шелтерах їх нагодували, організували нічліг, і дали з собою в дорогу пакунки з їжею та засобами гігієни.
Рано вранці 7 січня жінка вирушила евакуаційним потягом до Києва, а там усі біженці отримали фінансову допомогу.
Жінка дякує перевізникам, волонтерам за допомогу, і щаслива, що тепер на волі.
Раніше РІА Мелітополь давав покрокову інструкцію, як мелітопольцям виїхати з окупації.