Обробка дитячого мозку в окупованому Мелітополі дісталася вже й до світу іграшок. У продажу в супермаркетах міста з'явилися іграшки в стилі "мілітарі".
Одна з них із буржуазним написом англійською мовою "Happy box" із промовистої серії "Я - захисник". Назва інтригуюча - "Військова таємниця". І приваблива фраза - подивися, що всередині. А всередині детальки від розібраного по ручках і ніжках 12-исантиметрового "захисника".
До іграшки додається інструкція, де показано, як у зібраному виді мають виглядати: солдат-снайпер, кулеметник, автоматник. І короткий опис - мовляв, саме так виглядають сьогодні солдати російської армії.
Для привернення уваги малолітніх покупців до великої іграшки обіцяють ще й безкоштовну солодку карамельку посмоктати.
У нормальних країнах дітям дарують книжки, м'які іграшки котиків і песиків, вчать бути добрими і миролюбними. А в Росії інші традиції. Тут пропаганда вмикається з пелюшок. І з ранніх років діточок вчать, який вигляд має мати російський захисник. Наступний щабель - у школі йде вбивання в мозок думки про те, що хлопчики і дівчатка повинні рівнятися на таких ось захисників, зобов'язані вміти розбирати і збирати, автомат, стріляти. Загалом бути підкованими у військовій справі. Для цього в школах введено обов’язкову дисципліну - військову підготовку.
Крім радянських уроків НВП, школярів залучають і до практичної допомоги "Спеціальній військовій операції", як офіційно Росія називає війну проти України. Діти плетуть маскувальні сітки, роблять окопні свічки, збирають гуманітарну допомогу, пишуть листи солдатам на фронт. На підсвідомості формується думка про те, що вбивати за батьківщину - це героїчний подвиг, а померти за "рассею" - неймовірна пошана і щастя.
Щойно старшокласнику виповнилося 17 років - його автоматом ставлять на облік у військкомат. Далі призов у російську армію, а після навчання перекидання в окопи на лінію фронту для перетворення на тих самих розбірних солдатиків, яких у дитинстві дарували в коробках. Такий ось замкнутий цикл підготовки м'яса на забій по-російськи.