На самому початку повномасштабного російського вторгнення українці почали знаходити таємничі мітки. Були вони як у Мелітополі та інших окупованих населених пунктах, так і на підконтрольній Україні території.
Мітки у формі хрестів чи інших геометричних фігур місцеві жителі помічали на асфальті та дахах будинків. Тоді люди були впевнені, що такі знаки шпигуни залишають для наведення ракет або висадки російських диверсійних груп. Громадяни намагалися зафарбувати або хоча б присипати землею ці підозрілі знаки. Але з часом меточна паніка спала і була офіційно визнана результатом російської ІПСО (інформаційно-психологічної операції).
Розслідувальний проєкт "Система" розповідає, як пов'язаний із ГРУ ультраправий політтехнолог намагався за допомогою міток розсварити українське суспільство, але зрештою домігся зворотного ефекту.
Поява міток та їх викриття
Частина підозрілих знаків, у яких багато хто вбачав мітки диверсантів або "навідників", виявилася нешкідливими елементами міського побуту, що існували і поза військовим контекстом: наліпки у формі прицілу на будинках - геодезичною розміткою, а "фіолетове світло для навідників" - фітолампою, яку використовують любителі кімнатних рослин.
А ось намальовані фарбою хрести з'явилися вперше - і часто в неочевидних місцях. Військові просили співробітників посольств шукати спеціальні мітки на дахах дипломатичних місій. Правоохоронні органи публікували заклики зафарбовувати знайдені мітки - або хоча б присипати землею. Також підозрілі знаки знаходили на горищах житлових будинків, біля закладів охорони здоров'я, на деревах, асфальті, газових трубах та електропідстанціях.
Але легенда про мітки не прожила в масовій свідомості й трьох діб. Розпочавшись увечері 24 лютого, офіційно вона померла вже вранці 27-го. Тоді радник офісу президента Олексій Арестович, виступаючи на щоденному брифінгу, передав людям повідомлення від військових:
"Сучасна бойова техніка не наводиться за знаками на дорогах. Вона наводиться за допомогою інших сучасних технічних засобів. Ця практика [розганяти паніку з мітками] може бути влаштована для того, щоб породити в нас шпигуноманію".
Важливо: якщо ви побачили такі чи подібні мітки, нанесені люмінесцентною чи світловідбиваючою фарбою, визначте місце, де вони знаходяться. Повідомте поліцію за номером 102 або СБУ за номером (061) 239-60-40. При цьому назвіть точне місцезнаходження позначки:
- назву населеного пункту,
- відстань від населеного пункту,
- або інші топографічні орієнтири.
Зафарбуйте, засипте або іншим способом знищіть позначку. Це може бути система сигналів, які використовує вороже військо для координації вторгнення.
Першовідкривачі міток
Найраніше повідомлення про мітки, опубліковане в соціальних мережах, з'явилося близько 18:00 24 лютого 2022-го року в офіційній Фейсбук-групі Новгородківської громади Кіровоградської області. Уже після цього посту світлини з мітками та повідомлення про "ворожі знаки" стали стрімко ширитися Телеграм-каналами та ЗМІ - з цими та іншими фотографіями.
В оригінальному пості дві світлини, але, ймовірно, лише одна з них була зроблена на трасі під Кропивницьким - та, що з червоним хрестом. Секретар Новгородківської адміністрації каже, що отримав перші знімки позначок від користувачів соцмереж. Після цього секретар особисто проїхав трасою і справді виявив там хрести. "Меточників" у Новгородці так і не знайшли.
Але меточникова паніка народилася не з інтернету, а з землі: ще до того, як ЗМІ та Телеграм-канали підхопили цю тему, на асфальті в різних частинах України вже були виявлені дивні позначки. Реальними виявилися і люди, які назвали себе авторами концепції "червоних міток".
Автор таємничих знаків
Російський політтехнолог, бойовик і ультраправий активіст Ігор Мангушев зустрів 24 лютого 2022 року в Бейруті, де жив останні кілька років. З війною в Україні його пов'язувала особиста історія: ще 2014 року 28-річний Мангушев вирушив в окупований російськими військовими Луганськ і близько трьох років воював там на боці сепаратистів, дослужившись до звання "капітана народної міліції ЛНР".
Незважаючи на неприхований захват від вторгнення в лютому 2022 року, на фронт Мангушев вирушив тільки в середині квітня. Поки знайомі Мангушева "пробивали" йому дозвіл на в'їзд до Росії, сам Мангушев відкрив свій, бейрутський, фронт проти України. Спочатку він сходив на мітинг українців і покричав їм, що "вбивав українських солдатів". Потім за допомогою посольства організував у столиці Лівану мітинг на підтримку країни-агресора.
Паралельно з цим він буквально завалював свій Телеграм-канал пропозиціями, як посіяти паніку серед українців і "максимально дестабілізувати обстановку противника". Дзвінки на лінії київської тероборони з неправдивими повідомленнями про диверсантів, публікація фото безхатченків, яких видають за коригувальників вогню, і ті самі хрести на асфальті - все це справа рук Мангушева і його соратників.
Саму ідею з "червоними мітками" Мангушев взяв теж не з повітря: за словами його соратника Владислава Угольнго, ще з 2014 року на окупованих російськими військами територіях на Донбасі ходили легенди про "червоні куртки" і "маячки", за якими нібито можна було впізнати людину, що допомагає українській армії: "Ми проєктували досвід Луганська на Київ".
Ще в березні 2022 року Мангушев писав, що акцію придумали "кілька бухих медійників", які для малювання перших міток найняли "дітей-наркоманів". Уже в червні він стверджував, що першу мітку намалювали його "друзі" на даху будинку в московському районі Алтуф'єво, щоб потім поширити її фото в українських соцмережах під виглядом місцевої знахідки.
Сергій Загатін, у минулому член ДПНІ та ексменеджер медіамережі Євгена Пригожина, у 2022 році разом із Мангушевим вів інформаційну війну проти України. Уже 2024 року, описуючи події дворічної давнини, Загатін стверджував, що 24 лютого він скинув Мангушеву посилання на відео з "міткою" з Дніпра, яке вже гуляло в мережі, і саме тоді їм на думку спала ідея перетворити це на інформаційну акцію.
Вдова Мангушева Тетяна Азаревич, яка була з ним увесь лютий і березень 2022 року, згадує, що всі "подібні роботи" Мангушев організовував винятково телефоном.
Коли українська влада вже офіційно оголосила, що "мітки" - це ніяка не наводка для ракет, а російська інформаційно-психологічна операція, Мангушев навіть зрадів.
"Так, сучі діти, саме так ми наводимо хаос у вас у тилу... Ми придумали червоні мітки, ми паралізували ментів на Оболоні, ми ламаємо ваші боти [для збору оперативної інформації] і "мінуємо" все в Києві. Кожен відвернений мент - це мінус один ствол. Кожен СБУшник - ловить "диверсантів" - це мінус один ствол. Вішайтеся мерзоти. Це за Луганськ!" - писав він 27 лютого.
А коли меточна паніка вщухла, Мангушев і його соратники продовжили роботу зі збору даних і агентурного вербування в Україні.
Зв'язок із ГРУ
Складно з упевненістю сказати, чи був Мангушев оригінальним автором операції "червоні мітки" і чи діяв він самостійно або за завданням когось із російських військових. Сам Мангушев влітку 2022 року заперечував свій зв'язок із ГРУ і "російським ЦІПСО" і стверджував, що операцію реалізували "автори кількох Телеграм-каналів та їхні підписники".
Однак точно можна сказати, що політтехнолог звітував про виконану роботу агенту ГРУ і навіть претендував на деяку грошову винагороду за неї. У грудні 2023 року центр "Досьє" опублікував листування з пошти полковника ГРУ Дениса Смолянінова. Розслідувачі виявили, що за завданням Смолянінова в Україні ще до повномасштабного вторгнення кілька тижнів працював агент російської розвідки Віктор Луковенко (він приїхав за документами з прізвищем Васильєв). Для прикриття своєї роботи з вербування агентури в Україні він розробляв проєкт "Російсько-українська націоналістична ініціатива".
У звіті про цей проєкт, який агент Луковенко-Васильєв надсилав своєму куратору з ГРУ разом із кошторисом витрат, значна увага приділялася ідеям Мангушева. Так, Мангушев згадується у звіті Луковенка за період із грудня 2021 року (тобто ще до початку великого вторгнення) по серпень 2022 року.
У звіті Луковенка-Васильєва також ідеться, що для інформаційної війни проти України було створено групу з п'яти осіб. "За підсумками кількох місяців роботи... було "заміновано" понад сотню об'єктів і надіслано понад 10000 повідомлень про "диверсантів", "коригувальників" тощо". Там же згадується, що вся ця робота була проведена "за власною ініціативою" і "посприяла просуванню російських військ уперед".
Мангушев як найбільш медійна фігура команди в перспективі мав стати політичним лідером "Російсько-української націоналістичної ініціативи". За це йому належала б винагорода в розмірі 4000 доларів на місяць, випливає з листування полковника ГРУ і його агента Луковенка-Васильєва, опублікованого центром "Досьє". Чи отримав ці гроші в підсумку Мангушев, сказати складно.
У лютому 2023 року Мангушева було вбито на виїзді з окупованого Стаханова. Розслідування його смерті триває досі. Соратники вважають, що Мангушева розстріляли впритул, імовірно, завербовані ПВК "Вагнер" ув'язнені, які опинилися в прифронтовому місті - найімовірніше, через гроші.
Бездомні, безробітні та діти
У реєстрі судових рішень України можна знайти лічені одиниці справ, де фігурують "червоні хрести". У низці випадків ідеться про залишених без нагляду дітей: вони телефонували з батьківських телефонів на незнайомі номери і жартома пропонували людям гроші за мітки. Ще в кількох випадках нетверезі громадяни телефонували в поліцію, стверджуючи, що бачили на вулиці людину, яка малює наводку для ракет.
Мала кількість судових справ зовсім не означає, що меточники не існували або їх не вдалося зловити. У лютому - березні 2022 року українські ЗМІ десятки разів повідомляли про затримання людей, які малювали хрести на асфальті або мітки на газопроводах.
Просто найчастіше затриманими виявлялися нешкідливі маргінали. "Система" поговорила з кількома джерелами в правоохоронних органах України різного рівня, і всі вони описують події тих днів приблизно однаково: була велика плутанина, приводили якихось людей, часто безхатченків або безробітних, після профілактичних бесід їх відпускали і більше про них не згадували. Іноді під руку траплялися і явно випадкові люди.
Масова параноя і всенародний флешмоб
"Червоні мітки" були далеко не єдиною інформаційною атакою, якою займалися і продовжують займатися росіяни з початку повномасштабного вторгнення. Крім того, перші дні великого вторгнення в Україні були і без міток сповнені паніки та підозрілості. Тож стверджувати, що саме ця кампанія суттєво вплинула на перебіг вторгнення та настрої українців, було б щонайменше перебільшенням.
Результатом поширення повідомлень про підозрілі мітки став "потік неправдивих сигналів, який підірвав можливості українських правоохоронних органів", йдеться в доповіді "Попередні уроки нетрадиційних операцій Росії під час російсько-української війни, лютий 2022 - лютий 2023 років" Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI). За інформацією авторів доповіді, наслідком посилення параної став страх у лавах територіальної оборони, випадки дружнього вогню, а також сповільнення просування українських військ і чиновників через блокпости.
Але посилення параної - це ще й підвищення пильності і поліції, і самих громадян. За перший рік війни кіберполіція України отримала майже 50 тисяч повідомлень у спеціальному чат-боті про дії ворога. З них 25 тисяч повідомлень містили інформацію про знайдені мітки.
Сам Мангушев, хоч і любив забирати собі лаври за "червоні мітки", більше подібними операціями не займався. Його знайомий Угольний каже, що, незважаючи на те, що вони "налякали Україну", до підсумків акції скептичний.
"У підсумку українська пропаганда все використала проти нас. Зафарбовування міток перетворили на всенародний український флешмоб. Мої друзі в Києві розповідають, що зрештою всі ще більше згуртувалися проти ворога", - каже Угольний.
Легенда про "червоні мітки" пожила ще трохи після першої паніки, але за межами лютого - березня 2022 року великого ефекту вже не мала.
За два роки великої війни Росії проти України складно пригадати бодай одну настільки ж дивну і водночас масову російську інформаційно-психологічну атаку.
Приблизно в грудні 2022 року один із місцевих політиків у Київській області написав пост про те, що нібито знайшов нові "позначки диверсантів" на деревах. Іншої реакції українських ЗМІ та суспільства, крім гумористичних скетчів, ця інформація не викликала.
У травні 2023 року жарт повернувся в Росію. Напередодні відзначення Дня Перемоги в інтернеті з'явилися фотографії "відміток із хрестами", нібито проставлених на вулицях Москви.