Ситуація на фронті в Запорізькій області залишається напруженою. Українським військовим вдалося пробити першу лінію оборони ворога. Тепер, упершись у другу, вони ведуть позиційну війну - в окопах, норах, бліндажах.
Роботинський виступ ЗСУ почали створювати на початку літа 2023-го року. Це була масштабна операція в рамках прориву на Токмах, але, як виявилося, на цій ділянці фронту армія рф створила найбільш укріплені три лінії оборони.
Реалізувати задумане тоді українському командуванню не вдалося, село Роботине ЗСУ звільнили лише в серпні 23-го року, до Токмака не дійшли 20 км. Загальним результатом цього контрнаступу став звільнений квадрат площею 7 на 11 км.
Журналісти "Крим.Реалії" провели ніч із бійцями 118 ОМБр ЗСУ в селі Роботине. Першим на відверту розмову зважився медик із позивним "Кліщ". До повномасштабного вторгнення він не мав бойового досвіду, але до війни готувався заздалегідь - проходив курси з такмеду.
- Я це знав, що росія на нас піде, ще коли в школі вчився, тоді з мене всі сміялися. Це закономірно, якщо, ну, хоч трохи цьому увагу приділяєш. І потім оскільки то з косою (Тузла) проблеми в нас були, то десант вони випадково висадять у Криму... Ну, воно все до того потроху йшло. Росія - це імперія. Вона як була, так і залишилася зі своїми замашками. Ну, невже після Грузії не було зрозуміло, після Чечні, чим це все закінчиться?", - каже "Кліщ".
Попри вмовляння родини, до військкомату пішов добровільно, каже, що його особиста мотивація - захистити близьких. Боєць зізнається: спочатку обстрілів узагалі не боявся, до першого прильоту FPV-дрона. Тепер це його другий день народження.
- Дроном вони мене засікли, накрили, в окопі присипало. Я встав, обтрусився, забрав ці каремати, перейшов, трохи більшу глибину знайшов, сів, руки схрестив, підбадьорився і все, сиджу. Вони на мене трохи політали, подивилися, ще раз накрили, бачать - не витрусять, полетіли там чимось іншим займатися, - згадує медик.
Разом із "Кліщем" служить штурмовик "Моджахед". Такий позивний він отримав через розкішну бороду. На початку повномасштабної війни "Моджахед" жив у Гостомелі. Потрапив під окупацію, після виходу пішов добровольцем у ЗСУ.
- Там зустріла мене війна з родиною. Я був два тижні в окупації. І потім пішки виходив через ліс, через річку, забрав дітей і ми вийшли, - розповідає захисник.
І "Моджахед", і "Кліщ" свій перший бойовий досвід отримали на Запорізькому напрямку, біля П'ятихаток.
- Хоча ми, власне, до такого бою навіть не дійшли, нас просто заманили в кишеню, запустили. Тепер я розумію, як це було, і в цих напрямках зараз вони так само роблять. Дають зайти на точку і по пристріляних позиціях методично починають відсікати позиції для відходу, не давати силам зайти і потім починають усі свої засоби для знищення застосовувати, - пояснює "Моджахед".
Пізніше бійців перекинули трохи східніше, у Роботине. Тут вони познайомилися з "Бульдогом". Цей воїн у 2022-му році близько місяця пробув в окупації на Чернігівщині. Потім добровільно мобілізувався. Уже тут, на Токмацькому управлінні, був нагороджений медаллю головнокомандувача "Хрест хоробрих".
- Ми не здали позицію, коли нас розбивали. Втрати були, багато хлопців не могли забрати, найприкріше, коли коли ти дивишся і не можеш нічого зробити, а по тобі прасує і танчик, і різна зброя, - каже "Бульдог".
У разі успішного контрнаступу на Токмак і Мелітополь ЗСУ розрізали б фронт на дві частини і відкрили б прохід на Крим. Але, пробивши першу лінію оборони, Сили оборони України вперлися в добре укріплені та заміновані російські позиції. Тепер тут здебільшого відпрацьовують артилеристи, мінометники, безпілотники та піхота групами до 20 осіб.
"Кліщ" каже, що контрнаступу минулого року на цьому напрямку як такого і не було. Він був улітку 2022-го року, коли противник ішов на ЗСУ, а наші захисники - на нього.
- А тут інженерія була сильно опрацьована. Мінування, окопи, логістика, все у них було продумано. І у нас тут був наступ, це не контрнаступ. Ми проривали їхні позиції, а не обходили їх, заходили в тили, намагалися розірвати. Плюс, я так розумію, забракло десь артилерії, десь ще якихось засобів, тому що ворог сильно чинив опір, хоча 47-та (механізована бригада ЗСУ "Магура", - ред.) неймовірну роботу зробила, - каже "Кліщ".
За наявними даними, на Мелітопольському напрямку українським військам здебільшого протистоять підрозділи з Дагестану, Чечні та Пскова, але в їхньому складі часто служать і іноземні найманці, які прибули навіть із Непалу.
Також бійці розповідають, що були свідками того, як російські солдати розстрілювали своїх поранених товаришів по службі.
- Був момент, мої хлопці відбилися на одній із точок від них ледь-ледь, і так у тумані ця справа була, шкода, ми це не зняли на дрон. То вони реально своїх добивали. Ось крики, крики, крики і поодинокий пум, пум, пум і тиша. А потім уже після, як туман розсіявся, знімаємо відео, що в той бік їх чи то тягли, чи то і лежать так собі в рядочок. Якраз три крики, три постріли і три тіла, - згадує "Кліщ".
На запитання: "Чого бракує?" українські військові в один голос відповідають, що повних сил вмотивованих бійців, бажано старших за 25 років.
- Так, у нас є певні переваги в артилерії далекобійній, цього не відібрати. Є певні переваги в артилерії, щодо касетних боєприпасів. Так, тут у принципі це часом виручає, але їхня головна перевага - це людський ресурс. Того, чого немає в нас, бо великі проблеми з поповненнями і взагалі з бажанням людей іти працювати, - пояснює боєць.
Військові зізнаються, що як і всі цивільні люди вони теж бояться смерті, полону та каліцтв. А на початку були зовсім не готові до війни, весь необхідний досвід отримали вже тут, у реальних бойових умовах.
- Особисто я виступаю за те, щоб південь по-любому забрати, так як було до війни, а от уже, щоб людей не гробити, то політичними вже якимись рішеннями намагатися забирати Крим. Або там уже якісь перевибори нехай роблять. Зі сходом не знаю як, багато є людей, які також думають, що там уже чужі нам люди. Якщо Україна почне жити по-новому і в кращий бік, то, ну, ця ж влада в Росії вічно не протримається і вони побачать, що ми живемо краще, то можуть попроситися назад. А з іншого боку, якщо ворога повністю не розбити, він же поповзе назад, зализувати рани. Тут важко судити про це, - підсумував "Кліщ".