В окупованому Мелітополі рашисти продовжують вдавати бурхливу будівельну діяльність. Будівництва ведуть на вкрадених приватних підприємствах.
Як правило, жирні підряди місцевим будівельникам не віддають. Усе відмивається через російські компанії. Так, наприклад, вкрадений легендарний магазин "Товари для дому" в мікрорайоні перебудували під МФЦ - так званий багатофункціональний центр (щось, що віддалено нагадує український адмінцентр, що працює за принципом єдиного вікна). Так ось будували його підрядники з Архангельська.
Але не торговими центрами одними. Через 2 роки окупації рашисти почали розбирання на заводі "Продмаш". За часів СРСР це підприємство належало до оборонної промисловості. Після його розпаду завод розпродали по частинах. В окремих приміщеннях працювали так звані цеховики - дрібні машинобудівники.
Ще один цех викупив нардеп Олександр Герега і відкрив у ньому ТЦ "Епіцентр".
Адміністративний корпус по вулиці Інтеркультурній зайняла сервісна служба МРЕВ ДАІ з банком, а багатоповерховий корпус під офіси і смарт-квартири взявся перебудовувати холдинг Isatex Invest Group (ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП).
Ще в одній будівлі до повномасштабного вторгнення в Мелітополь почалися масштабні будівельні роботи. Те, що було вже відремонтовано, окупаційна влада захопила в першу чергу. У сервісному центрі оселилася російська МРЕВ ДІБДР. Її обнесли парканом і колючим дротом.
У будівлі поруч окупанти відкрили мультимедійний комплекс "росія - моя історія" (у народі його прозвали зомбі-ленд).
А декілька тижнів тому почалася метушня в інших цехах, з яких у перший рік окупації рашисти вигнали дрібних машинобудівників. Будівлю обгородили.
Стіну в провулку частково знесли і поставили ворота. Туди вже заїхала будівельна техніка. Усередині почали демонтувати частково зовнішні стіни.
Ну, і паралельно триває загаджування Мелітополя. Оскільки жодних туалетів у районі МРЕВ ніхто не додумався встановити, а черги на переоформлення водійських посвідчень, номерних знаків та іншого біля будівлі регулярні, прилегла територія поступово перетворилася на один громадський туалет.
Втім, дивуватися російським традиціям не варто. Багато російських солдатів під час обшуків у будинках у мелітопольців навіть не приховували заздрість рівню життя українців. Для більшості з "асвабадітелей" туалет у будинку - це вже ознака приналежності до "вищої касти".
Интересно, что в Мелитополе тактика оккупантов при проведении аналогичных рейдов совершенно иная. К примеру, в ресторане «Джокер» они регулярно угощались и в буквальном смысле этого слова упивались. А затем нагрянули с проверкой. Шмон устроили под вечер, когда в питейном заведении было много народу. Прошлись по подсобкам и холодильникам, выставленным прямо в зале, и на глазах у публики нюхали чачу, коньяк и прочие спиртные напитки. А затем, как сообщили пропагандисты, товар изъяли.
Какова его дальнейшая судьба, не трудно догадаться.