Роботине сьогодні стало однією з "найгарячіших точок" на Мелітопольському напрямку, де точаться запеклі бої. Ворог намагається відбити звільнену ЗСУ територію.
Один із найближчих населених пунктів до Роботиного - село Мала Токмачка. Тут досі живуть пенсіонери. Вони виїжджають до найближчого населеного пункту Оріхів, щоб купити ліки, хліб. У селі не залишилося магазинів та аптек. Серед тих, хто не бажає залишати свій дім, Людмила Володимирівна.
Щочетверга та щовівторка з Малої Токмачки вона добирається маршруткою до Оріхова, щоб зняти пенсію, купити ліки, хліб і каші для своїх підопічних:
- Нам сказали, що в нас найнебезпечніша зона. Тому волонтери до нас не приїжджають. Страшно, боїмося, слухаємо - летить. Заплющую очі й слухаю. Перелетить або впаде. А куди виїжджати? У мене мама 1 березня померла - лежача була. А зараз на мені 13 чужих собак і я їх годую. Як же я їх кину? На кого? Вони ж не винні, що їх кинули. От і сиджу. Варю їм кашу, і розношу щодня, - розповідає жінка.
Пенсіонерка каже, що собаки рятують її - відчувають, коли прильоти будуть. А ось її сусідка з контузією в запорізькій лікарні. Снаряд прилетів до неї на кухню і застряг у підлозі. Рятувальники евакуювали бабусю.
Утім, таких історій хоч відбавляй і в розбомбленому Оріхові. Багато будинків покинуті.
Незважаючи на смертельну небезпеку, багато пенсіонерів не наважуються покинути свій будинок. Серед них і Валентина Петрівна. Жінка сама себе підбадьорює.
- Коли стріляють, так, начебто, кинув би все на світі й утік би звідси. А коли не стріляють кращого бути не треба. Шкода кидати. Сама будувала своїми руками, тягала все і гроші вкладала в хату. А онук мені каже, щоб я все кинула і, що я не зупиню те, що летить. А я все одно сподіваюся на краще, - каже Валентина Петрівна.
Багато жителів Оріхова і Малої Токчмачки продовжують займатися підсобним господарством і так виживають. Шістдесятирічна Любов Василівна примудряється в проміжках між бомбардуваннями садити город. А влітку передає доньці й онуку в Запоріжжя помідори й огірки.
- Хатку шкода і їхати нікуди. У мене всього 2017 гривень пенсії. Куди з ними? А квартира скільки коштує!? І їсти щось треба і ліки потрібні вже ж вік. Якби мене не було, то вже б і вдома не було - то вікна вирвало, то двері. Уже й сама навчилася вставляти, дивлячись як вирве.
- Раніше навіть під обстрілами йшла. А восени, коли листя прибирала, то нагребла піввідра осколків. І тепер, коли стріляють, я сиджу в хаті. Дах продірявили. А хата ж тримається. Потріскався, але стоїть і я сиджу.
Не хоче залишати рідний Оріхів, у якому прожив із дружиною 48 років, і 75-річний Юрій. 15 років чоловік працював юристом у місцевій податковій службі. Сьогодні каже, намагається з дружиною жити, а не виживати в рідному місті. Та ще й підопічних своїх годує:
- Ми не можемо виїхати, бо годуємо до 20 собак і до 35 котів. Півдня годівлею займаємося. Кістки варимо і лапки.
Ми з дружиною оптимістично до всього ставимося. Ми не виживаємо, а живемо. Через будинок упав КАБ і в нас дах знесло, і всі вікна. Але ми закрили їх плівкою. Держава нам дала буржуйку. Так зиму ми й прожили тут".
А ось 65-річна Марія Володимирівна мешкає в заводському мікрорайоні в приватному секторі. Волонтери туди рідко приїжджають. Небезпечний район. Уцілілих будинків практично не залишилося.
- У мене в городі красуня стирчить - снаряд. Обіцяють, як відженуть до Токмака ворога, то приїдуть і знешкодять. А я поки що встаю вранці і прошу Господа, щоб пішов дощ, земля відсиріла і не вибухнув снаряд. Бо якщо прилетить наступний, то й ця бомба розірветься. Тому дякуємо Богу і нашим воїнам, які нас захищають, - каже пенсіонерка.
У кожного з тих, хто залишився в Оріхові своя причина не виїжджати. Тож єдиними помічниками для місцевих жителів стали рятувальники та волонтери, які регулярно постачають оріхівцям провізію та корми для тварин. Під час останньої поїздки солодощі та фрукти для жителів прифронтових територій привезли й журналісти РІА-Південь.
Усі, хто бажає і може допомогти зібрати для жителів прифронтових територій продукти, корм для тварин, просимо писати в наш чат-бот у Телеграм-каналі @Riamsupport_bot.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю [РІА-Південь/РІА-Мелітополь] і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.