Не тільки місцеві зрадники в Мелітополі інколи вступають до лав російської армії, щоб убивати українців. Іноді окупанти приїжджають на фронт за тисячі кілометрів від дому.
Але замість заробітку новобранці дуже швидко вирушають у пекло. Причому нерідкоутилізують бійця в найкоротші терміни. І різниця в постах дружини новоприбулого склала менше 24 годин. Спочатку дружина молилася за відведення "ворожих куль", а через добу за упокій.
На жаль, життя рашистів нічому не вчить і зупиняти криваву війну, розв'язану рашистським диктатором, вони не збираються. Ба більше, більшість росіян підтримують це кровопролиття в цілковитій упевненості, що це зло, заподіяне "братньому народу", ніколи їм не відгукнеться.
Водночас лише офіційні втрати росіян уже перевалили за 450 тисяч особового складу, ще тисячі бійців вважаються зниклими безвісти. Починаючи з жовтня 2023 року підтверджені щотижневі втрати російської сторони почали суттєво зростати.
У серпні та вересні щотижня в середньому підтверджувалася загибель 360 військових. А починаючи з 9 жовтня підтверджені щотижневі втрати зросли до 550-600 осіб. Причому, згідно з аналізом, дві третини всіх встановлених загиблих - це ті, хто до початку вторгнення не були пов'язані з армією, - добровольці, мобілізовані, ув'язнені та "новобранці" з так званих приватних військових компаній. І якщо в перший рік війни на фронт часто вирушали чоловіки у віці за 40, то зараз у добровольці все частіше стали записуватися зовсім молоді люди. Закінчуються подібні історії завжди однаково.
Так, за словами місцевих жителів, у селі на Мелітопольщині поховали 23-річного окупанта. На могилі загарбника майорять російські прапори. А мати загиблого хлопця заявила, що вони з чоловіком продають квартиру в Пітері, щоб купити житло в Мелітополі. Мовляв хочуть бути ближче до єдиного сина.
"Не дарма ж він віддав життя за ці нові території. Тож тепер і ми тут будемо жити, а бандери нехай панують у себе на Львівщині. Дорога в Запорізький край їм закрита назавжди", - зазначила мати загиблого окупанта.
Що тут скажеш? Щоб бути ближче до сина, не варто було його відпускати на війну,і єдина дитина була б жива. А переїзд до Мелітополя лише дасть зрозуміти матері, наскільки на "нових територіях" загарбників ненавидять.
