![Какие солнечные и ветровые электростанции разграбили или отжали оккупанты на Мелитопольщине (карта)](/images/news/2024/08/356841.jpg?1722771821)
Після повномасштабного вторгнення росія експропріювала левову частку українських сонячних і вітроелектростанцій, розташованих у захопленій частині Запорізької та Херсонської областей.
Під контролем держави-агресора опинилася левова частка зеленої енергетики України - одні з найбільших у Європі сонячні та вітрові електростанції потужністю в сотні мегават. Станом на жовтень 2022 року, через вісім місяців повномасштабної війни, було втрачено до 90% вітряної енергетики і до 50% сонячної. За словами місцевих жителів, сонячні панелі з електростанції "Скіфія-Солар-2", розташованої на східному виїзді з Мелітополя, окупанти розбирали, пакували та вивозили протягом тривалого часу. Така ж доля чекала й на іншу станцію, під Василівкою. Тут рашисти вивезли понад 350 сонячних панелей.
Своєю чергою вітроенергетичні компанії, що працюють на Мелітопольщині, через військову агресію РФ були змушені зупинити більшу частину генерувальних установок. Лінії електоропередач були пошкоджені внаслідок обстрілів.
Після цього компанія ухвалила рішення законсервувати виробничі підприємства, розташовані на тимчасово окупованій території. Співробітники станції були евакуйовані. Усе необхідне для управління обладнання було вивезено на підконтрольну Україні територію.
У березні 2023 року окупанти повідомили, що їхні фахівці розпочали запуск окремих генераторів. Пропагандисти переконували, що запущено кілька турбін, але точної кількості не уточнювали. Місцеві жителі кажуть, що не без участі місцевих зрадників було запущено десять вітряків.
Внаслідок російської агресії, компанія ДТЕК за 2022-й рік офіційно зафіксувала збитки на 15,8 млрд гривень. Компанія була власником Приморської ВЕС, Приморська ВЕС-2, Орловська ВЕС та Ботієвська ВЕС. Усі електростанції залишилися на тимчасово окупованій території.
ЦЖР зібрав на Google-карті об'єкти зеленої енергетики, які Україна втратила через окупацію півдня, відокремивши пошкоджені через бойові дії сонячні електростанції (СЕС). Дослідили й те, як Російська Федерація розпорядилася вкраденими на Херсонщині та Запоріжжі джерелами відновлюваної енергії.
"Напевно, найбільш постраждала (через війну) галузь в енергетиці - це "зелена" енергетика, тому що на півдні була основна її частина. Ми втратили вже десь 90% "вітру" і, приблизно, 45% - 50% "сонця" - такі збитки від агресії РФ ще в жовтні 2022 року озвучував міністр енергетики України Герман Галущенко.
Насправді, втрати зеленої енергетики від російської агресії набагато більші, адже 2014 року з української енергосистеми випали вітрові та геліостанції в окупованому Криму.
Зокрема, в руках Москви опинилися дві геліостанції з топ-10 найбільших в Україні та Східній Європі.
Тоkmak Solar Energy потужністю 50 МВт було запущено 2018 року. Станція займає понад 96 гектарів на околиці тимчасово окупованого міста Токмак, впритул до аеродрому, який окупанти використовують, як військову базу.
Супутникові знімки СЕС Тоkmak Solar Energy та фото пошкоджень, яких зазнав об'єкт ще навесні 2022 року.
За останньою інформацією одного зі співвласників Тоkmak Solar Energy Олександра Рєпкіна, станція була частково зруйнована через обстріли з російських "Градів" та іншої зброї, через що втратила близько 20% потужності. З огляду на те, що на сусідній аеродром від Сил оборони України "прилітає" щомісяця, чи то з HIMIRS, чи то з ATACMS, можна вважати, електростанція залишається майже неушкодженою, що вкотре доводить хірургічну точність, з якою наші захисники б'ють по ворогу.
Чого не скажеш про ще одну геліостанцію компанії Тоkmak Solar Energy у селищі Нове, що розташоване десь за 10 кілометрів на північ від Токмака. Звідси до найгарячішої точки Запорізького фронту - селища Роботине - ще майже 10 кілометрів, На останніх супутникових знімках можна розгледіти, що сонячна електростанція має значні пошкодження, а територія навколо поступово перетворюється на згарище.
СЕС у с.Нове 2021 р. та станом на липень 2024 р. (праворуч).
Загалом же на окупованій частині Запоріжжя в реєстрі об'єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, нарахували 10 великих і середніх сонячних електростанцій. Крім названих вище, всі інші виглядають цілими й неушкодженими, як, наприклад, у містечку Веселе або поблизу Малої Білозерки, де фотогальванічну станцію будували для електропостачання шахти "Запорізького залізорудного комбінату". Окупанти відновили видобуток руди й отримують "жирні" прибутки, тож електростанція працює.
СЕС поблизу с.Мала Білозерка Запорізької області
Окупаційна влада Запорізької області офіційно повідомила про відновлення роботи лише двох СЕС - у квітні цього року - в Якимівці, і в липні - в Мелітополі. Їхня загальна потужність до повномасштабної війни становила трохи менше 60 МВт.
Як йдуть справи в Херсонській області
Порівняно із Запоріжжям, Херсонська область у розвитку сонячної енергетики дещо попереду, але інформація щодо точної кількості вцілілих геліостанцій та їхнього технічного стану взагалі відсутня. Відомо лише, фахівці "Россетей" провели так звану "інвентаризацію" фотогальванічних електростанцій Херсонщини ще в липні минулого року, про що тоді ж повідомляв гауляйтер Володимир Сальдо.
На онлайн-карті на Херсонщині позначено 23 станції, аналогічні за розмірами і, відповідно, потужністю запорізьким. Дві з найбільших, площею майже по 50 гектарів кожна, які сумарно виробляли до 40 МВт, розташовані в селищах Костогризове та Виноградове Олешківського району.
СЕС у с.Костогризове на ТОТ Херсонської обл.
Через бойові дії в Херсонській області, зокрема на обох берегах Дніпра, не вщухають лісові та степові пожежі. Судячи із супутникових знімків, артилерійські дуелі зачіпають і Виноградове, і Костогризове, де на території геліостанцій помітні пошкодження. Така ж доля, вочевидь, спіткала і СЕС у селищі Мала Лепетиха, яке також розташоване на лівому березі Дніпра. Попелище від останньої пожежі на території станції зафіксовано тиждень тому, 17 липня.
СЕС у с.Мала Лепетиха на ТОТ Херсонської обл.
Повністю знищено майже 30 гектарів сонячних панелей між селищем Підстепне та Олешками, а в околицях самого міста - ще близько 80 гектарів. Усе разом це була Олешківська СЕС потужністю в 16 МВт.
СЕС у м. Олешки на ТОТ Херсонської обл.
Але в інших прибережних населених пунктах Лівобережжя, як-от Таврійськ, Каховка та Нова Каховка, і далі проти течії Дніпра в селищах Любимівка, Софіївка, Василівка, відновлювана енергетика на перший погляд не постраждала. Ані руйнувань, які можна було б розгледіти на супутникових знімках, ані повідомлень у мережі від компаній-власниць, або хоча б російських окупаційних адміністрацій Херсонщини. Решта об'єктів - на відстані в кілька десятків кілометрів від лінії фронту.
СЕС у Каховці та Новоолексіївці Херсонської обл.
До великої війни, за підсумками 2021 року, потужність усіх сонячних електростанцій в Україні становила 6 тисяч 230 МВт, а сьогодні 40% об'єктів цієї генерації - у руках Москви на тимчасово окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя.
90% потужностей - втрачено
За той самий час вітрові електростанції в Україні всі разом згенерували 1 670 МВт, а вже у 2022 році 90% цих потужностей - втрачено. З 2018 року на Азовському узбережжі Запорізької області компанія ДТЕК Ріната Ахметова побудувала найбільші вітроелектростанції України та одні з найбільших у Східній Європі - Орловську, Ботієвську та Приморську, які разом здатні виробляти 400 МВт електроенергії.
Після 24 лютого 2022-го ДТЕК зупинив роботу всіх трьох ВЕС.
Навесні 2023 року окупанти оголосили про запуск вітряків у Ботієвому, де на території вітроелектростанції окупаційна армія встигла облаштувати тренувальний полігон із лініями перешкод, фортифікаціями та стрільбищем. Можливо, рашисти сподіваються, що вітряки зможуть прикрити їх від ударів, скажімо, HIMARS.
Орієнтовно, у серпні 2023 року настала черга і Приморської ВЕС і відтоді 52 вітротурбіни General Electric не припиняють працювати. Щоправда, дві вітряки вийшли з ладу не без допомоги окупантів. На Лівобережжі Херсонської області "Россети" нарахували і забрали собі в управління 200 турбін.
Про це гауляйтер регіону Сальдо повідомив рівно рік тому, у липні 2023-го. Усе обладнання росіяни "віджали" у компаній групи "Віндкрафт" шведського бізнесмена Карла Стурена, колишнього співвласника компанії "Чумак". Мережа вітряків простягається зі сходу на захід берегами озера Сиваш через увесь перешийок між Кримом і материковою Україною і далі на захід уже чорноморським узбережжям аж до Скадовська.
Вітрогенератори на берегах озера Сиваш на ТОТ Херсонської обл.
Цього літа окуповані Херсонська та Запорізькі області, як і південні та прифронтові регіони Російської Федерації, мають великі проблеми з електропостачанням.
Окупанти так прагнули залишити без електроенергії Україну, що в результаті знеструмили самі себе. Без світла сидять не тільки тимчасово захоплені території разом із Мелітополем, а й радий областей рф. Масові відключення світла якраз і пояснюють інформаційну тишу навколо теми альтернативної енергетики на нових окупованих територіях. Навіть у тих кількох сюжетах пропагандистів фахівці встигли застерегти, що в разі потреби власних потужностей працюючих сонячних і вітрових електростанцій вистачить для стабілізації енергопостачання регіону. І саме тому ні Сальдо, ні Балицький, за два роки вголос цього самі не говорили. Адже їхні кишенькові "Таврії Енерго" не можуть цього зробити.
Зліва направо - В.Медведчук, О.Рюмін, В.Путін. Колаж: investigator.org.ua
Нині відновлювальну енергетику на окупованому півдні контролюють ПАТ "Россети", а всі мегавати, отримані на краденому обладнанні українських компаній, спрямовують у єдину мережу Росії. Гендиректор акціонерного товариства "Россети" Андрій Рюмін - зять зрадника Віктора Медведчука.
Нагадаємо, за останні роки Україна переконливо модернізувала свої енергоблоки в окупованому Енергодарі. На ЗАЕС було повністю замінено блокові щити управління, на яких розташовуються всі елементи єдиної системи, прилади контролю, автоматики, системи зв'язку, керуючі комп'ютерні системи, а також робочі місця операторів. у різний час на енергоблоках ЗАЕС модернізували системи захисту і контролю, програмно-технічні комплекси регулювання турбіни та інші рішення. Усі ці системи - "штучні" розробки, вони проектуються під конкретну АЕС.
Це головна причина, чому співробітники "Росатома" так потребують українського персоналу ЗАЕС. Електроніка робить управління енергоблоком складним навіть для тих, хто раніше працював із цим типом реакторів. Усі чотири реактори ЗАЕС із шести працюють у режимі холодної зупинки, тобто виробляють енергію тільки для внутрішніх потреб станції. Решта два блоки перебувають у стані гарячої зупинки, вони не постачають електроенергію, але забезпечують теплом Енергодар.
Окупанти залишили ідею перепідключити АЕС до російської енергосистеми, оскільки зробити це просто не можуть. І навряд чи будуть використовувати станцію для постачання електроенергії в енергосистему України, до якої вона приєднана. Росіяни просто не в змозі повноцінно експлуатувати АЕС, тому використовуватимуть її тільки для шантажу і як військову базу.