Мелітопольському гауляйтеру Є. Балицькому поставили незручне питання про його сина-ухилянта

Став жертвою свого піару. Є. Балицькому довелося пояснювати, що робить його син у мелітопольському батальйоні Судоплатова.

З моменту створення окупаційним псевдо-губернатором Запорізької області Є. Балицьким свого "особистого" добровольчого батальйону ім. Судоплатова місцеві любителі "руского міра" дорікали йому, чому мовляв його власні сини не йдуть "захищати Батьківщину від укронацистів". І тоді гауляйтер вирішив зробити "хід конем": оголосив, що його старший син вступає до батальйону добровольцем. З тих пір, питань до Балицького більше не було, хоча його син, звісно, ні дня не провів у розташуванні батальйону. Він продовжив вести життя мажору далеко від війни та мирських турбот, чому була маса підтверджень.

Незважаючи на всі ці реальні обставини, Балицький жодного разу не упускав можливості публічно попіаритися на своєму батальйоні та похвалитися сином. У результаті гауляйтер досяг своєї мети і його брехня дійшла аж до Москви. Але він і уявити не міг, що його поставлять у незручне становище питаннями по такій улюбленій ним темі.

Так, під час інтерв'ю в ефірі кремлівського телеканалу місцеві пропагандисти запитали у Балицького чи правда, що один із його синів "висловив бажання піти добровольцем" і чи справді він зараз служить.

З важким зітханням Балицький почав одночасно виправдовуватися і брехати, у фарбах описуючи "бойовий дух" та "героїчну натуру" свого сина. Так, колаборант заявив, що не дозволив своєму синові йти до української армії, коли він досяг призовного віку. Причина такого рішення проста і прозаїчна для сімейки затятих зрадників: це був 2014 рік і Балицький не хотів, щоб його син брав участь у "братовбивчій громадянській війні" на Донбасі.

- Та він би й сам не пішов. Але тепер, щойно з'явилася можливість йти воювати за свій народ, він вступив у батальйон Судоплатова, – гордо каже гауляйтер.

Лицемір Балицький називає початок російсько-української війни у 2014 році "братовбивчою громадянською війною". Тепер, на його думку, певно відбувається щось інакше, що відрізняється від донбаського конфлікту: начебто зараз зрадники-перебіжчики з батальйону Судоплатова стріляють не у своїх земляків-українців, а в якихось інопланетян. З іншого боку, Балицький прямо каже, що тепер його син воює "за свій народ" - виходить, вся різниця в тому, що більше немає потреби прикриватися міфом "громадянської війни" і можна відкрито визнати, що все сімейство Балицьких віддано служить тільки Росії. І коли представився шанс вислужитися перед "старшими братами" мелітопольський колаборант зі своїм синком опинилися в авангарді зрадників – інакше вони не стали б ризикувати своїми кар'єрами та шкурами. Втім, як було сказано раніше, син Балицького передбачувано нічим не ризикує, беручи участь хіба що у "фотосесіях" у обмундируванні у перервах між безтурботним життям молодого мажору під крилом впливового татуся-корупціонера.

Незручну тему сина-ухилянта Балицький поспішив перевести на розмови про своє найулюбленіше (напевно, тільки після озера Горячка) дітище, а саме про сам батальйон імені Судоплатова. "Ряжений батальйон", як називають судноплатівців мелітопольці, заслужив це прізвисько не просто так: за майже півроку з моменту створення цей підрозділ не був помічений в жодній бойовій операції на фронті. Весь цей час судоплатівці відрізнялися лише позуванням на камеру російських пропагандистів та супроводом самого Балицького. Ходили навіть чутки, що ніякого батальйону зовсім немає, окрім пари десятків найманців, і що псевдо-губернатор просто таким чином "пиляє" бюджетні гроші, виділені Кремлем на зміцнення оборони регіону.

І ось, в ефірі раша-тв, Балицький нарешті вирішив розповісти, чим насправді займається його хвалений батальйон. Почав гауляйтер брехати "за здоров'я", проте з кожним словом запал і пафос Балицького все згасав, а масштаби значущості судоплатівців зменшувалися та зменшувалися. Спочатку колаборант заявив, що його батальйон бере участь у "бойових завданнях", потім сказав, що бійці "проходять бойове злагодження". Потім Балицький щось знітився, промимрив, що судноплатівці до фронту навіть близько не підходили і "працюють" зараз по Мелітопольському району, де виконують "дуже важливі завдання", кожне з яких заслуговує на окремий розгляд.

Так спочатку Балицький сказав, що найманці з батальйону Судоплатова "беруть участь в операціях пов'язаних з контртерористичною діяльністю". Потім знову звузив масштаб судоплатівців до простих озброєних охоронців, які стережуть "мости, церкви та школи". Нагадаємо, що за весь час окупації жодного інциденту, схожого на провокацію чи диверсію у церквах чи школах, не сталося. І це, мабуть, не тому, що українські партизани – не божевільні і не воюють зі своїм народом, а тому, що судоплатівці так добре і самовіддано виконують свої обов'язки.

Крім того, Балицький заявив, що судоплатівці "влаштовують засідки" – хотілося б дізнатися, на кого? -, а також проводять "фільтраційні заходи". Останнє буквально означає, що основний "героїзм" найманців Балицького проявляється у війні з беззбройними цивільними, яких за різні гріхи окупанти піддають репресіям.

Закінчив своє невдале вихваляння гауляйтер констатацією, що його "супер-батальйон", який місцева пропаганда весь цей час піарила як "елітний підрозділ", - цитата - "ще не готовий до повноцінного ведення бойових дій". Мабуть, буде готовий десь під кінець війни. Балицький навіть швидко знайшов цьому безглузде виправдання: виявляється, у небоєздатності його кишенькового батальйону винен звичайний російський нацизм.

- У нашому батальйоні багато українців, що мають український паспорт. Відповідно, ЗС РФ не можуть ставитися до них довірливо, - ляпнув колаборант.

Чому в такому разі самому Балицькому з українським паспортом російська влада довірила керувати аж цілим регіоном – залишилося за дужками. До речі, Балицький зізнався, що зрадників з українськими паспортами у воєнізованих структурах та адміністраціях окупантів уважно "ведуть" російські спецслужби, які контролюють кожен крок перебіжчиків. Цим він лише підтвердив, що російські загарбники ніколи не вважатимуть українців рівними собі і що зрадників ніхто не поважає і ніхто їм не вірить. Тільки Балицький чомусь наївно вважає, що він сам не такий, і до нього за підсумком буде інше ставлення.