Підконтрольний Росії «Державний зерновий оператор» (далі ДЗО) встановив неприйнятні для фермерів окупованої частини Запорізької області ціни на купівлю врожаю. Вони відрізняються від українських (навіть в умовах війни) у рази.
Багато фермерів із цього приводу кажуть: аніж продавати за російськими цінами, краще цей урожай взагалі не збирати.
…Боротьба за врожай у Запорізькій області та інших прифронтових регіонів була тяжкою. Тільки прямі втрати аграріїв становили сім мільярдів гривень, а непрямі - 34 мільярди. Крім цього, через блокаду українських морських портів російськими військами був неможливий продаж зерна.
Попсувала ситуацію і погода – дощова осінь 2022 року призвела до того, що більша частина соняшника згнила. Близько чверті врожаю кукурудзи також не збирали – постійні блекаути призвели до ситуації, коли врожай дешевше згноювати, ніж висушити. Томущо для просушування потрібно багато електроенергії, а можливість закупити потужні генератори була далеко не у всіх фермерів.
Не додавали оптимізму і ціни на ПММ, добрива та засоби захисту.
Найчастіше аграрії, що вийшли в поле, виявлялися буквально на лінії вогню, за кілька кілометрів від лінії фронту. Непоодинокими були випадки, коли рашисти відкривали прямий вогонь по українським комбайнам – як це було на Дніпропетровщині. Також сільгосптехніка підривалася на ворожих мінах – як у Пологівському районі Запорізької області.
Але найнестерпніші умови були створені для фермерів окупованих територій. Так, для мелітопольських аграріїв, які щодня ризикують життям, збираючи врожай на замінованих полях, окупанти створили нестерпні умови. Фермери змушені платити непомірну данину окупантам, на елеваторах, підконтрольних рашистам та колаборантам, беруть зерно за справжні копійки.
Аграрії говорили, що зазнають величезних збитків. І зізнавалися: що зазнають величезних збитків, а тому планують зібрати врожай та залишити окуповану територію.
До речі, щодо цін, за якими окупанти милостиво погодилися купувати врожай.
Днями ДЗО встановив «офіційні ціни на придбання зернових, олійних та бобових культур», дійсні до 23 січня. Однак ми маємо сумніви, що вони радикально зміняться у бік збільшення.
Нам вдалося знайти ресурс із цінами, за якими підприємства України погоджувалися купувати врожай. Звірившись із офіційним курсом рубля до гривні, ми порахували, скільки готові платити «наші» та окупанти.
Відразу зазначимо: «Державний зерновий оператор» - монополіст, на окупованій території Запорізької області продати врожай будь-кому ще неможливо.
Згідно з «документом», опублікованим ДЗО, пшеницю другого класу вони готові купувати по 12925 рублів, третього – по 9110 рублів за тонну. У той час як український покупець готовий платити за пшеницю, у перерахунку на «дерев’яні», 15 472 рублі – і за третій, і за другий клас.
За тонну кукурудзи окупанти дають 7850 рублів. А в Україні – 13 585 рублів.
Але захмарну жадібність рашисти проявили у «соняшниковому» питанні. Так, насіння соняшника «оператор» був готовий купувати всього лише за 16 тисяч рублів/тонна. Тоді як їхні українські «конкуренти» пропонували 27 547 рублів за тонну. А якщо соняшник високоолеїновий (тобто з високим вмістом олії), його можна продати більш ніж за 33 тисячі рублів/тонна. Тобто вдвічі дорожче, ніж пропонують «асвабадітєлі».
.jpg)
З такою ціновою політикою рашистів фермери, які залишилися в окупації, ризикують стрімко збанкрутувати.
- З перших місяців окупації загарбники роблять все, щоб збагатитись за рахунок українських аграріїв: «націоналізували» і вивезли з України на росію сотні тисяч тонн зерна, закрили можливість вивозити врожай на підконтрольну Україні територію та вільно обирати покупця, створили зернову компанію під контролем Балицького та його московських кураторів, яка купує зерно за безцінь, - прокоментував ситуацію, що склалася, міський голова Мелітополя Іван Федоров.
Але окупантам на проблеми українців традиційно начхати.
Нагадаємо: наш сайт уже неодноразово писав про «Державного зернового оператора» та його «мутні» схеми з вивезення українського зерна.
