Війна відкрила красу людей, навчила їх жити в інших умовах. Як це було в Мелітополі, розповів пастор мелітопольської церкви "Благодать" Михайло Брицин у програмі "Красиві люди".
Після захоплення церкви, мелітопольських парафіян розкидало по 15 країнах світу. Але ніхто з них не втрачає віру повернутися в рідне місто. В ефірі говорили про захоплення міста, окупацію і про волонтерів.
За словами Михайла, говорити про те, що Мелітополь здали, не коректно в пам'ять про тих, хто поклав своє життя за Україну. Більшість мелітопольців не вірили, що росіяни нападуть, тож до війни більшість не були готові, ні морально, ні фізично.
Бріцин згадав про мародерство, рашистів, що понаїхали, про страх невідомості, коли в місті не було електрики, води, зв'язку, все зачинено, розграбовані крамниці, беззаконня.
Михайло згадує, що після захоплення міста, мелітопольці розгубилися, не знали, що і як буде, тому допомога городянам стала основною позицією церкви. На порядок денний вийшли елементарні питання забезпечення людей водою та їжею, оскільки далеко не у всіх були запаси продовольства, а магазини вже практично не працювали. У церкві пекли хліб, роздавали ліки, місцеві жителі допомагали чим могли:
- Я пам'ятаю, як у перші дні окупації до церкви прийшла бабуся і принесла кілька тисяч гривень для нужденних мелітопольців. Вона сказала, що відкладала їх собі на смерть, але оскільки вона вже була в окупації у Другій світовій війні маленькою дівчинкою, то знає, як виживати в ній, тому вирішила віддати ці гроші нужденним. Люди ділилися останнім, це дуже красиві вчинки. Внутрішня краса людини проявляється в складних ситуаціях, - розповідає Михайло.
На думку мелітопольського пастора, волонтера роблять красивими мотиви, не важливо, привіз він фуру продуктів чи пожертвував 100 гривень біженцям. Обсяг залежить не від людини, на відміну від мотиву. Також Михайло розповів і про різницю російських військових.
За його словами, ті, які захопили Мелітополь у лютому, говорили місцевим жителям, що вони приїхали в місто на 3-4 дні, і скоро його залишать, не розганяли патріотичних мітингів, не знімали українських прапорів:
- На мій погляд, їх просто обдурили, сказавши, що мелітопольці їх зустрічатимуть із квітами. Від реальної картинки вони були в шоці - згадує Михайло.
Уже пізніше, через кілька місяців окупації, це вже були інші військові. Він згадує, як у вересні вояки зайшли до церкви, заблокували вихід під час богослужіння, взяли відбитки пальців, телефони та паспорти у парафіян, допитали священиків, забрали всю техніку і наказали покинути місто.
Але й пастирі вже були готові до такої ситуації, бо, на жаль, це захоплення вже було не першим у Мелітополі. На питання про повернення церкви до Мелітополя, Михайло відповів однозначне "так":
- У нашої церкви осінь цікава історія. Її організували 1906 року, а будівлю побудували 1914 року. У 1936 році її забрали, мотивуючи, що священнослужителі допомагали контрреволюціонерам. У 1944 році церкві віддали іншу будівлю, але її забрали в 1949. У 1991 році віддали первісну будівлю, і ось у 2023 році забрали знову. У нашої церкви вже втретє забирають будівлю, але значить втретє і повернуть, все нормально і закономірно, - каже Михайло.
Михайло Брицин переконаний, що краще зноситися, ніж заіржавіти. По-справжньому щасливою людина може бути тільки та, яка перемогла. А перемогти можна тільки в битві, коли напружуєшся, чогось досягаєш, бачиш свої сильні та слабкі сторони, і перемагаєш:
- Бог дав одноразове життя, щоб його використати. Іншого не буде. Боріться, шукайте правду, свободи, і бажано не в подушці дивана. Гординя і страх з'являється виключно від брехні. Пізнайте істину, це дарує свободу, - переконаний Михайло.
Нагадаємо, у "віджатій" християнській церкві "Нове покоління", розташованій на виїзді з міста, загарбники відкрили, зважаючи на все, відділ "міністерства молоді та спорту". На території церкви "Слово життя" на вулиці Сєдовців, 6 рашисти організували свою військову базу.
Як безпечно зайти на сайт РІА-Мелітополь в окупації. Практичні поради та лайфхаки