У Мелітополі за окупаційної влади окремі любителі "русского мира" уявили себе вершителями доль. За їхніми доносами людей викликають у комендатуру, проводять обшуки, виселяють із квартир і будинків.
Примітно, що в мирний час ці люди жили в достатку, мали стабільну роботу і доходи вищі за середні, але як не крути паплюжили українську владу. До таких колаборантів належить сімейка Кріпак.
Головну скрипку в цій родині грає дружина - Наталія Кріпак.
Досьє
- НАТАЛІЯ КРІПАК
- Народилася 18 грудня 1962 року
- Мешкає в Мелітополі
- Співробітник ПЕС
У 2014 році, коли в Мелітополі проходили марші "русской весны", любителі русского мира вийшли на вулиці. Спробою державного перевороту керували куратори з Москви. До Мелітополя тоді з білокам'яної приїхали "заслані козачки". Серед активних організаторів сепаратистських хороводів була відома всім Катерина Уманець. У 2017 році щодо цієї сепаратистки спецслужби відкрили кримінальне провадження за держзраду.
І вона втекла до Москви. Повернулася лише після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Але ті, хто підставив їй плече і "хороводив" вулицями міста з гаслами "Россия!" у 2014 році, залишалися в Мелітополі й сіяли своє "зерно".
Серед таких тихих сепаратистів, була і сімейка Кріпаків. Їздили до Криму, критикували українську владу і захоплювалася росією. Але жили, при цьому дуже навіть непогано.
Наталя працювала на підприємстві електромереж по вулиці Чкалова, додатково дуже непогано заробляла тим, що допомагала оформляти приватним підприємцям документи. Хто проходив цю процедуру, знає - підприємство навмисне створювало для людей "сім кіл пекла" при оформленні дозвільних документів, щоб потім за дуже пристойні суми "допомагати".
За окупантів тиха сепаратистка виклянчила собі керівну посаду. І ще більше осміліла - уявила себе вершителькою доль. За словами сусідів, Наталя почала писати доноси до комендатури на тих, хто заселився у будинки людей, що виїхали із Мелітополя, не маючи сил жити поруч із загарбниками. Квартиранти наглядали за тваринами, городами, стерегли будинки від рашистів і мародерів. Саме ці люди без прописки і стають жертвами Наталії Кріпак.
- Погрожує виселенням, каже, що нацькує комендатуру. Нібито в неї є якісь особисті "канали". Природно, люди в страху, що на них чекають неприємності, виселяються, - передають до редакції місцеві жителі.
За окупантів тиха сепаратистка виклянчила собі керівну посаду в ПЕС. І ще більше осміліла - уявила себе вершителькою доль. За словами сусідів, Наталя почала писати доноси до комендатури не на тих, хто виїхав із Мелітополя, не маючи сил жити поруч із загарбниками, і заселила до своїх домівок знайомих людей, щоб ті наглядали за тваринами, городами. Саме ці люди без прописки і стають жертвами Наталії Кріпак.
- Погрожує виселенням, каже, що нацькує комендатуру. Нібито в неї є якісь особисті "канали". Природно, люди в страху, що на них чекають неприємності, виселяються, - передають до редакції місцеві жителі.
До слова, не відстає від матері й дочка Наталії Ірини. Після захоплення Мелітополя рашистами, вона пішла працювати в локомотивне депо. Нагадаємо, це підприємство належить до критичної інфраструктури і пов'язане з транспортуванням залізницею вантажів для армії РФ. Ірина працевлаштувалася на захопленому рашистами підприємстві юристом. А оскільки охочих працювати на окупанта було мало, Ірина пішла в агітатори - запрошувала всіх своїх знайомих і сусідів попрацювати на ворога. Заманювала високими зарплатами.
Щоправда, після прильотів по підстанції та інших військових об'єктах депо, агітаторка якось притихла.
Багато мелітопольських колаборантів, які писали доноси, були членами комісій під час псевдо-референдуму, відкрито прославляють росію, сьогодні кажуть, що після визволення Мелітополя ЗСУ, вони нікуди не збираються виїжджати. Міркують: "Усіх не пересаджають!", "Нічого не зміниться".
Розчаруємо самовпевнених. Зміниться! І, якщо у державної машини руки не дотягнуться до колаборантів, то саме громадянське суспільство зробить їхнє життя нестерпним.
Ну, а, які реальні терміни дають тим, хто годує окупантів, показує їм порожні будинки тощо, читайте за посиланням.
Хто такі колаборанти
Раніше допомога державі-агресору кваліфікувалася переважно як державна зрада. У березні 2023 року депутати ВР України розширили статтю, додавши окремий пункт про колабораціонізм.
Колабораціонізм пояснили через сім пунктів:
- заперечення російської агресії,
- обіймання посад в окупаційній адміністрації, вчителювання,
- допомога окупантам із матеріальним забезпеченням,
- ведення бізнесу "у взаємодії з державою-агресором",
- організація "референдумів",
- агітація та інформаційна підтримка окупації,
- робота в правоохоронних органах або воєнізованих формуваннях.