У Мелітополі на співпрацю з рашистами пішли представники творчих професій: письменниця Наталя Мацієвська та колишня режисерка театру Наталя Бабакіна.
Правду кажуть, який би на троні не сидів король - старі блазні завжди при ділі. З цією роллю чудово справляється парочка "культурних" колобчих Наталя Мацієвська та Наталя Бабакіна.
На так званий "день дитячої книги" вони влаштували захід у віджатому рашистами центрі соціально-психологічної реабілітації дітей у Мелітополі. Саме в такий спосіб, прикидаючись благодійниками, незміцнілу психіку програмують під наративи "русского мира".
Адже кожен подібний захід рашистів, чи то дитяче свято, чи то похід до музею, чи то перегляд кіно, має винятково пропагандистський характер, спрямований на те, щоб виплекати любов до росії та ненависть до всього українського.
З цим завданням тепер справляється письменниця Наталія Мацієвська. До початку повномасштабної війни вона писала дитячі казки і проводила інтерактивні заходи для дітей.
Зрозуміло, книжки Мацієвської виходили українською, що зараз їй, судячи з усього, абсолютно не тисне: як відомо, рашисти допускають до роботи лише людей із чіткою русофільською позицією.
А ось Наталя Бабакіна, яка раніше обіймала посаду режисера театру "Я + Ти" Палацу залізничників, при рашистах змінила вектор діяльності: окупанти призначили її директором недільної школи "Вифлеємська зірка" Свято-Успенського храму.
Скріпні часи вимагають більше скріпних посад, і з приходом рашистів багато колобків отримували ті посади, до яких раніше не мали жодного стосунку.
Бабакіна із завидною регулярністю бере участь у заходах рашистів. І якою б на перший погляд не була благою мета, сувора правда залишається суворою правдою: жінка очолила рашистську організацію і веде пропагандистську роботу з дітьми, за яку, як ми знаємо, існує окремий пункт у статті про колабораційну діяльність.