Гауляйтеру Є. Балицькому не дають спокою лаври великого реформатора. Він оголосив Мелітополь столицею і перекроїв карту Запорізької області.
Є така категорія "маленьких" і безталанних людей, які при цьому мають надзвичайні амбіції і все життя намагаються прославитися за будь-яку ціну. До таких без сумніву належить і чинний гауляйтер Запорізької області Є. Балицький, чиє бажання вписати своє ім'я в історію стало очевидним ще під час епопеї з озером Гарячка, яке він хотів зробити популярним туристичним об'єктом і цим увічнити себе в історії регіону. Проте з новими повноваженнями, наданими йому російськими загарбниками, апетити псевдо-губернатора лише зросли, і він нарешті отримав змогу задовольнити своє марнославство.
Так, 3 березня Є. Балицький видав указ "Про адміністративно-територіальний устрій Запорізької області". Згідно з цим указом, Мелітополю присвоєно статус "столиці" Запорізької області. Раніше ми писали про те, що російські окупанти готувалися зробити Мелітополь адміністративно-політичним центром регіону відтоді, як зрозуміли, що подальшого просування в бік Запоріжжя у їхньої армії не буде: між собою орки навіть жартома називали підконтрольну їм частину Запорізької області "Мелітопольською областю". Тепер цей напів-анекдот рішенням Балицького втілено в життя. Крім Мелітополя статус міст обласного значення також отримали Бердянськ та Енергодар.
Крім визначення нової столиці, Балицький повністю змінив адміністративний поділ окупованої частини Запорізької області. Він ліквідував укрупнені внаслідок реформи 2020 року райони, що, варто зазначити, було дуже раціонально з економічного погляду, і знову роздрібнив їх на 13 окремих районів, яким присвоєно статус "муніципальних округів": Якимівський, Бердянський, Василівський, Веселівський, Кам'янсько-Дніпровський, Куйбишевський, Мелітопольський, Михайлівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Токмацький, Чернігівський.
Таке рішення виправдовується "поверненням до кордонів Української РСР станом на 16 вересня 1991 року". Це означає, що окупаційна влада продовжує свою недоумкувату політику "комунізації", за яку її безжально критикували навіть любителі "руского міра", як це було, приміром, зі скандалом про перейменування мелітопольських вулиць.
Однак потрібно пам'ятати, що якщо Балицький щось і робить, то це тільки заради грошей. По-перше, збільшення кількості районів передбачає створення ще більшої кількості адміністрацій - це означає, що ще більше колаборантів будуть "працевлаштовані" на тепленькі місця. А головна причина такого рішення криється в тому, що чим більше адміністративних суб'єктів, тим більше бюджетних коштів потрібно на утримання зграї чиновників і "економічний розвиток" кожного окремого регіону. Це означає, що Балицький і його банда, прикриваючись "відновленням історичної справедливості", вимагатимуть від Москви ще більше грошей. Новий статус Мелітополю теж було дано не просто так: звання "столиці" також дає змогу залучати більше все тих же бюджетних коштів.
До речі, російські прихильники війни і Z-патріоти залишилися дуже незадоволені указом Балицького: вони сприйняли офіційне перенесення "столиці регіону" в Мелітополь як сигнал, що наступу на Запоріжжя не буде. Окупанти на чолі з пропагандистом Роговим цілий рік годували свою аудиторію вигадками про швидке "звільнення Запоріжжя", однак "адміністративною реформою" Балицького вони конкретно дали задню.
