Завдання російської пропаганди - не просто брехати, а створювати картину великого російського світу, неймовірно майстерно сплітаючи уявну велич і абсолютну нетерпимість до тих, хто не поділяє дутий захват. Мелітополь у цьому питанні - не виняток.
Однак варто лише копнути глибше і перевірити факти, як з'ясовується, що удавана велич замішана на брехні, крадіжці, ненависті і байдужості навіть до своїх.
Спочатку - про брехню
Нещодавно, через деякий час після "прильоту" на склади військових рф в Якимівці до одного з місцевих жителів завітала знімальна група пропагандистів.
У їхній присутності гауляйтер Якимівського району Юлія Губанова - від "військового коменданта" Запорізької області генерал-лейтенанта Єршова - нагородила такого собі Віталія Картиша медалькою-брязкальцем "Учасник спеціальної військової операції".
Чим же відзначився цей громадянин на милицях? О, тримайтеся міцніше, дорогі читачі. Його було нагороджено за "героїзм, проявлений під час українського обстрілу".
Йдеться про приліт 22 червня - влучило по військовій базі, яку рашисти облаштували на території медскладів, а також газового господарства.
Віталій Картиш нібито врятував двох дітей, винісши їх із приватного будинку. Звісно, що пропагандисти мовчать навіщо окупанти влаштовували свою базу там, де приватний сектор.
Як пише телеграм-канал "Якимівка", Віталій промишляв тим, що купував у окупантів солярку і ремонтував їм техніку.
Так і міг би спокійно робити гроші - а після деокупації мовчати в ганчірочку, сподіваючись, що пронесе. Ні ж - захотілося "засвітитися", у героя пограти.
Років на десять колонії цей персонаж собі награв.
Далі - про злодійство
Відомо, що російські загарбники розповідають про розквіт промисловості в окупованому Мелітополі. Погляньмо ж на один приклад такого "розквіту"
Йдеться про "віджате" у родини секретаря Мелітопольської міськради підприємство ТОВ "Спецмонтажінновація" - Мелітопольський рибцех №1″.
Виробничі приміщення, склади та магазини цього підприємства рашисти "націоналізували" ще 2022 року.
Один із тих, завдяки кому рибцех був вкрадений - місцевий колаборант Віталій Юшков.
До війни Віталій (який, до речі, закінчив ТДАТУ) працював на підприємстві рядовим торговим представником - тобто, намагався продати місцевим магазинам рибу, а також мінеральну воду торгової марки "Миргородська".
Коли на підприємстві з'явилися російські загарбники, Юшков залюбки провів їм екскурсію, розповівши, де і що зберігається, ввів у курс роботи всієї системи і "здав" усіх співробітників. За це окупанти призначили його керівником цеху.
Прізвище у персонажа промовисте. Так і хочеться сказати: "Дешева рибка - погана юшка".
Після - про байдужість
Нижче - могила батька Віталія, Валерія Юшкова. Судячи з фото, кінчався Валерій 2019 року. Відтоді син жодного разу не навідався до батька - якщо судити зі стану "локації".
.jpg)
Місцеві пишуть, що Віталій продав дві машини - свою і батька - купив собі джип, а на пам'ятник грошей у нього знайшлося.
Могилу прибирали, як ми зрозуміли, знайомі загиблого.
І нарешті - про ненависть
Особливу злість, що переходить у лють, у рашистів і "колобків" із промитими пропагандою мізками викликають патріоти, які залишилися в окупації. А особливо - партизани і "нічні месники", що наводять наших артилеристів на склади, казарми, штаби. З усіх своїх пабліків ллються заклики шукати "ждунів" і посадити у в'язницю:
- Ці люди все ще перебувають серед нас. Вони публічно дискредитують нашу армію, зливають інформацію українським бойовикам, стають навідниками ЗСУ по наших мирних містах, готують теракти проти своїх земляків. Пам'ятайте! На кожного ждуна чекає реальний тюремний термін. Дії ждуна можуть нести загрозу мирним жителям Запорізької області!
Однак крізь ці істеричні погрози проступає страх. Страх того, що весь цей гнилий картковий дуже скоро розсиплеться.
І цей страх - завдяки нашим ЗСУ, а також, не в останню чергу, вже згаданим партизанам і "нічним месникам". А також - усім патріотам, які як можуть наближають нашу спільну перемогу.
