![Числится пропавшей без вести - что известно о похищенной рашистами мелитопольской журналистке](/images/news/2024/07/355584.jpg?1721385769)
З травня минулого року перебуває у полоні журналістка із Мелітополя Ірина Левченко. Її затримали разом із чоловіком Олександром. Вона працювала журналісткою у загальнонаціональних періодичних виданнях. Але під час окупації медійниця та її чоловік були вже пенсійного віку, Ірина не працювала за фахом.
Сестра журналістки Олена Руденко розповіла «Новинам Приазов'я», що, за її інформацією, Ірину окупанти утримують у Мелітополі. А про долю її чоловіка нічого не відомо.
«Нам передали, що вона тримається, жива, перебуває на території Мелітополя, вони її не вивезли. Передали, що годують два рази на день, два рази виводять на прогулянку і в туалет, сухпайок дають, а для жінок щось є на кшталт ліжка. Ось такі умови. Більше нічого неможливо дізнатися, питати немає в кого. Передають, що Ірина жива, а от про Сашка взагалі ми нічого не знаємо, чи живий, чи вже ні. Бо хворів останнім часом», – повідомила співрозмовниця.
Росія не підтверджує того, що подружжя Левченків перебуває у полоні, тож вони мають статус зниклих безвісти, додала Руденко.
«Нічого ми не знаємо. Дізнаємось, напевно, коли або їх відпустять, або буде перемога, або ще щось. Поганого не хочеться думати, бо ніде в реєстрах полонених їх немає. Приїхати на ту територію зараз взагалі неможливо, від слова зовсім. Туди зі ста людей можуть приїхати тільки двоє. Одразу можна потрапити теж за ґрати. Ніхто там розбиратися не буде», – зауважила вона.
За даними Національної спілки журналістів України, станом на квітень цього року щонайменше 28 працівників медіа і громадянських журналістів перебувають у російському полоні. Журналісти опинилися під загрозою на окупованих територіях з перших днів повномасштабного вторгнення, наголошують у спілці.
Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко розповіла «Новинам Приазов'я», що цій організації відомо про 32 особи, які так чи інакше пов'язані з медійною діяльністю і перебувають у російському полоні. Більшість із них були затримані до повномасштабного вторгнення, каже правозахисниця.
Частину медійників утримують без обвинувачень, частина є фігурантами справ у російських судах, а деякі вже мають так звані вироки, каже координаторка.
«Ми знаємо про те, що, наприклад, двічі була затримана журналістка Громадського і «Української правди», фрілансерка, Вікторія Рощина. Перший раз її повернули, а другий раз її затримали. Довгий час місце її утримання не було відомим. Зараз теж існують кілька варіантів, де її утримують, але очевидно, що Вікторія була затримана під час виконання своїх професійних обов'язків. Вона готувала матеріал для українських медіа», – нагадала експертка.
Українських журналістів чи блогерів у Росії обвинувачують за різними статтями, але намагаються засудити на великі терміни ув'язнення, додала Катриченко.
«Ті особи, які були блогерами, які намагалися висвітлювати судові процеси в Криму, їм, як правило, висувають статтю – «тероризм». Як правило судові процеси відбуваються над звинуваченими також у «тероризмі» кримськими татарами. Ірину Горобцову – блогершу з Чорнобаївки, також довгий час тримали в Криму, в Сімферопольському СІЗО, саме через протидію так званій спеціальної воєнній операції (так у РФ називають війну проти України). Будь-яке затримання українського журналіста, медійника, яке відбувається в окупації, воно сигналізує про те, що РФ, очевидно, не хоче, щоб про її діяльність на окупованих територіях знала більша кількість громадян, більша аудиторія. Тобто затримуючи людей, які намагаються дати інформацію про певні процеси в окупації, а отже не є зручними, їх треба усувати на думку РФ. Судові процеси, затримання, і вироки з великими термінами – це єдиний вихід, який вони бачать», – зазначила Координаторка «Медійної ініціативи за права людини».