Приазовські підприємці з 2022 року позбавлені можливості вести власний бізнес в Кирилівці і розвивати курортний сезон на окупованій Мелітопольщині.
Літо вже перетнуло другу половину, і тому можна зробити проміжні підсумки щодо заявленого «курортного сезону» у окупованому Приазов’ї. Навесні окупаційною владою було анонсовано безліч заходів, спрямованих на так зване відродження туризму. Серед них і «молодіжні освітні форуми», і «бізнес-форуми», навіть реінкарнували товариство «Знання» для просвітництва зрадників на «держслужбі». Ця бурхлива діяльність на обкрадених базах відпочинку спрямована на імітацію мирного життя в захопленій частині Запорізької області. А насправді на окупованих територіях продовжують виявляти «безхозні приміщення». Окрім інших об’єктів, у список потрапляють бази відпочинку, що на узбережжі Азовського моря.
На початку літа «новою владою» анонсувалось відкриття вкраденого аквапарку «Острів скарбів» в Кирилівці. На сьогодні відомо, що розважальний центр так і не запрацював. Внаслідок окупації Кирилівки українські підприємці позбавлені усіх прав розпоряджатись своїм майном.
Перерозподіл власності
Найбільшого силового втручання піддались бази відпочинку на Федотовій косі. Майже усі вони відібрані. Діяли окупанти за одним сценарієм: заїджали, виганяли охоронців з обслуговуючим персоналом. Рідко кому із власників відомо, що коїться на їх об’єктах. Під’їхати і подивитись – то наразити себе на небезпеку. Краще не наближатись туди, де вже орудують загарбники.
Готелі, що розташовані подалі від моря, поки що тільки в групі ризику. Але все одно, курортна діяльність на них не ведеться.
До війни міні-готель «Незабудка» (назва об’єкту із міркувань безпеки змінена) користувався популярністю. Наразі його власник мешкає у Запоріжжі, і отримує інформацію щодо свого майна від мешканців Кирилівки. Що сьогодні відбувається з цим місцем відпочинку, розповів власник Володимир Кравець:
- «Незабудка» розташована не на березі моря, а в приватному секторі. Тому якось ні у кого руки не дійшли. Вони ділили те, що на узбережжі. Що привласнили, а що просто пограбували. Там, до речі, відбулись свої війни між мелітопольськими, маріупільськими і генічеськими з розподілу чужого майна. Навіть не тільки росіяне усе це ділили. Найпривабливіші бази відпочинку підім’яли під себе мелітопольські і маріупольські громадяни, тобто свої ж мародерили.
А кого не допустили до «корита», але лишились в окупації, то ті просто мовчки спостерігають, чим усе це скінчиться. Ну а прибрати до рук мій готель ні у кого бажання і потреби не виникло. Єдине, в порожні приміщення тимчасово поселяли своїх прибулих – туди же купа вчителів, лікарів понаїхали.
Як би там не казали на камери, все одно, Кирилівка пустує – ніяких відпочивальників. Хіба хтось заїде суто шашлика посмажити до родичів чи знайомих.
Кому передають вкрадене
На наші запитання, чи є якійсь інсайди, хто привласнив «Острів скарбів»? Невже місцеві? Підприємець відповів так:
- Може й росіяне, хоча як можна керувати такою великою локацією, живучі в Москві? - продовжив Володимир Миколайович. - Тим більш, якщо немає відпочивальників, то нема сенсу утримувати аквапарк. Мені відомо, що «Острів скарбів» наразі не працює. Навіть прибережні магазини простоюють.
Там в мелітопольському колабораційному «уряді» сидить місцевий запроданець, і розподіляє майно тих, хто виїхав. У право власності передають будівлі новоприбулим. За приблизними даними, загальна вартість тільки кирилівських баз складає 5 млрд доларів – там є, на чому нагріти руки.
За умови настання миру можливо щось вирішуватиметься з повернення майна. А сьогодні говорити про таке зарано.
Вимушене пристосування
Оскільки прибережні курортні локації розібрані, то зараз «місцева влада» приглядається до віддалених від моря.
- Вони дивляться, доглянуте чи недоглянуте помешкання, - розповідає наш співбесідник. - Якщо доглянуте, значить, там хтось живе. А якщо занедбана домівка, тоді вселяються чужі.
Мій сторож з початку окупації доглядає «Незабудку» - підмітає, траву косить. Наявна діяльність убезпечує якось мій міні-готель від привласнення. Мої робітники зі мною практично не спілкуються, інколи надішлють фото готелю, «звітуючи», що територія ціла і неушкоджена. Про те, як їм там живеться, не пишуть. Видаляють усі повідомлення, надіслані з підконтрольної Україні території.
Думаю, за двох з половиною років життя під росіянами місцеві якось пристосувались. А куди подітись? Мій сторож – літня людина, куди йому бігти? І паспорти російські, думаю, усі узяли, бо ні електрики, ні води в помешкання не отримають, в лікарнях у прийомі відмовлять. А так їм і пенсії російські надали, - резюмував Володимир Кравець.
Табір ідеологічного впливу
Коли в перший рік війни окупанти привласнили Бердянський дитячий оздоровчий табір «Червона гвоздика», то місцева технічна обслуга була позбавлена роботи в таборі. Робітників туди завезли з інших місць. Влітку 2022 року в телефонних розмовах земляки скаржились своїм близьким, що на підконтрольній Україні території, як їх не пустили працювати в «Червоній гвоздиці». Казали, що дітей там нема, тільки військові «в морі киснуть». А вже роком пізніше самі не схотіли йти, бо якось лячно поряд з озброєними людьми працювати.
Наприкінці 2023 року окупаційна влада перейменувала «Червону гвоздику» на «Артек». А на початку літа завезли туди дітей для ідеологічного перевиховання з окупованих районів Запорізької області – Михайловки, Каменко-Дніпровської, Енергодара, Мелітополя. З окупації доходять чутки, що на Кирилівському узбережжі дитячі місця зайняті «руськими офіцерами».
Дітям, що заїхали до «Артеку» можна тільки поспівчувати. Це ж цілу зміну «навчатись» любити «руський мир». Зате у окупанта свято – нарешті зігнали слухачів для їх пропаганди, яка не має нічого спільного з батьківщиною, де діти народились і виросли.
Релокований табір «Перлина Азову»
В середині травня 2024 року релокована у Запоріжжя «Червона гвоздика» була перейменована в комунальне підприємство «Гуманітарно-оздоровчий центр «Перлина Азову».
Редакція на початку липня звернулась в пресс-службу Бердянської військової адміністрації прокоментувати прогнозовану діяльність установи і що спричинило зміну назви загальновідомого бренду. Звідти надіслали відповідь: «…зараз завершується документальне оформлення заходів, пов’язаних з діяльністю установи, і вже після остаточного затвердження планів можемо детально коментувати». Персональних відповідей не надійшло, але вони оприлюднені на офіційному сайті Бердянської МВА.
- В установі функціонуватимуть різні секції ... для дітей до 14 років з Бердянської громади заняття будуть безкоштовні. Тренування проходитимуть в спортивному комплексі ПАТ «Мотор січ».
- Другим пріоритетним напрямком роботи є всебічна підтримка військових нашої громади. В тому числі їх реабілітація, яку ми також плануємо запровадити на базі «Перлини Азову».
- Залишати назву старого підприємства, відомого як дитячий табір, для установи із видозміненим родом занять просто не логічно - це б вводило бердянців у оману.
Тобто в релокованій у Запоріжжя дитячій установі очікується збереження традицій оздоровчого відпочинку і додані нові позиції. А прожекти окупантів щодо «відродження» ними ж і знищених курортів Приазов’я – то просто маніпуляції для приховування дійсних планів щодо присутності на українській землі.