![Гауляйтер Балицкий просит помощи у депрессивного района рф в обмен на отдых россиян на Мелитопольщине (фото)](/images/news/2024/07/356470.jpg?1722336837)
Так званий губернатор Запорізької області Євген Балицький подався з простягнутою рукою з південного Мелітополя в депресивний район росії - Сибір, щоб укласти «угоду століття».
Мета поїздки випросити у керівництва Алтайського краю вживану техніку, будматеріали, грошей на так звану шефську допомогу прифронтовому Мелітополю. В обмін Балицький запропонував можливість організації відпочинку дітей з Алтаю на курортах Азовського моря. А ось дітей із Мелітополя обіцяв надіслати на Алтай.
«Продуктивна зустріч. Радий можливості особисто відвідати південь Західного Сибіру, особисто побачити всю красу і потенціал республіки. Упевнений у плідній співпраці наших регіонів», - цитує пропаганда задоволеного собою Балицького.
Важко сказати, яку шефську допомогу Балицький хоче отримати в обмін на відпочинок алтайських дітей біля моря. Оскільки Алтайський край себе прогодувати не може. Навіть у російській пропаганді зазначається, що це один із найбільш депресивних регіонів як Сибіру, так і всієї Росії. Наприклад, якщо в Красноярському краї розмір середньої зарплати 62 362 рубля на місяць, то в сусідньому Алтайському - 37 724 рубля.
Для порівняння зарплати в Мелітополі за різними даними і способами підрахунку - не менше 40 тисяч рублів. У бюджетників 50-70 тисяч.
Житло в Алтайському краї дешевше, ніж у Мелітополі, а ось якість цієї нерухомості - 19 століття. Звичайно, є і багатоповерхівки у великих містах, але зазвичай це дерев'яні будиночки. Утім, про рівень життя «шефів» - тобто платників податків з Алтайського краю, красномовно говорять фото.
А що стосується мелітопольських дітей, то в окупантів це вже звична практика. До повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, мелітопольські діти набиралися сил і оздоровлювалися в дитячих таборах теплого Азовського моря в Кирилівці, Бердянську, Одесі, в Карпатах.
Тепер мелітопольців відправляють у кращому разі до дитячих таборів Криму з меблями а-ля СРСР, і неодмінним атрибутом російського режиму: мілітаризацією і денацифікацією. У гіршому - відпочивають діти з окупованих територій десь у Чувашії, Бурятії. Де щодня для них організовують «захопливі» заходи з ознайомлення з історією цих чудо-місць. Тим самим росія продовжує готувати морально з юних років мелітопольців до переселення в рф. А в самому Мелітополі проводиться активна політика окупаційної влади щодо зміни етнічного складу.
І добре, Алтай - край злиденний, але там хоч гори є. А ось чим керувалася окупаційна влада, заганяючи дітей до Мурманська? Або, коли відправили юних мелітопольців відпочивати в селище сумнозвісної Любимівки під Севастополем, у дитячому таборі «Алькадар». Після того, як пляжі Любимівки потрапили під обстріл, їх закрили. Ба більше, дітей потім довго не могли повернути в Мелітополь і деякі батьки вже самі їхали під Севастополь, щоб забрати своїх чад.
Ще один атрибут дитячого відпочинку по-російськи - це коли школярі вирушають у воєнізовані табори, де їх одягають у форму кольору хакі, вчать розбирати й збирати автомати, марширувати, ставити розтяжки, брати штурмом позиції, влучно стріляти й кричати «аллаху акбар».
Натомість, ситий гауляйтер Євген Балицький після повернення з відрядження може відзвітувати, як заводив до Мелітополя шефів з Росії, які семимильними кроками перетворюють колись комфортне для життя та безпечне Медове місто на «кримінальну столицю» окупованої частини півдня України, сміттєзвалище та посушливий регіон.