![Проект обмена мелитопольских предателей и коллаборантов на пленных украинцев - правоохранили рассказали детали (фото)](/images/news/2024/08/356692.jpg?1722586535)
Проєкт "Хочу до своїх", на думку українських спецслужб, дасть можливість обмінювати полонених українців на зрадників і колаборантів, зокрема з Мелітополя.
На жаль, на думку деяких правозахисників, ініціатива, яка має сприяти обміну українських колаборантів на громадян нашої держави, які перебувають у російському полоні, може суперечити нормам міжнародного права і призвести до ще більших порушень прав людини на окупованих російськими військовими територіях. Координаційний штаб намагається спонукати російську сторону віддати полонених українців. Найновіший проект - пропозиція росіянам забрати колаборантів, засуджених за сприяння ворогу. Натомість в Україну повернуться наші люди, яких по багато місяців і навіть років утримують у російських в'язницях.
25 липня Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини разом із Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими та СБУ презентував спільний проєкт "Хочу до своїх". Як він працюватиме?
Запущено проєкт для обміну російських агентів і колаборантів на полонених українців. Чи порушуються права громадян України, які погодилися брати участь у проєкті?
Ні, не порушуються. Кожен учасник проєкту, з-поміж засуджених російських агентів, зрадників і колабораціоністів, дає добровільну згоду на поширення його особистих даних. Також кожен із них пише власноруч заяву, в якій буквально просить представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими включити його в обмін як військовополоненого. Оригінали обох документів зберігаються в Координаційному штабі, а копію заяви кожного колаборанта-учасника проєкту можна почитати в його картці на сайті "Хочу до своїх".
Учасник проєкту написав заяву на обмін, і російська сторона готова забрати його. Що далі?
Далі Координаційний штаб ухвалює рішення про його передачу для обміну, а суд на основі статті 84-1 Кримінального кодексу України та за клопотанням прокурора ухвалює рішення про звільнення його від відбування покарання. Після цього вже колишній засуджений під наглядом правоохоронних органів відбуває до місця проведення обміну і, власне, під час обміну передається російській стороні.
А якщо обмін не відбувся?
У цьому разі суд за клопотанням прокурора ухвалює рішення про направлення засудженого, звільненого від відбування покарання у зв'язку з його передачею для обміну як військовополоненого, для подальшого відбування призначеного раніше покарання. І засуджений під наглядом тих самих правоохоронних органів повертається до місця відбування покарання.
Водночас правозахисники вважають, що ініціатива "Хочу до своїх", яка має сприяти обміну українських колаборантів на громадян нашої держави, які перебувають у російському полоні, може суперечити нормам міжнародного права і може призвести до ще більших порушень прав людини на окупованих російськими військовими територіях.
Про це йдеться в заяві представників коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту людей, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, опублікованій на сайті Центру прав людини ZMINA.
Суть проєкту в тому, що на окремому сайті "Хочу до своїх" оприлюднюватимуть інформацію про осіб, притягнутих до відповідальності переважно за злочини проти основ нацбезпеки, скоєні в умовах війни (зокрема, державна зрада, колабораційна діяльність, розповсюдження інформації про розташування і переміщення ЗСУ тощо), які дають згоду на їхнє передання на територію РФ або на тимчасово окуповану територію України як військовополонених "для обміну на громадянина України, який перебуває в полоні РФ".
"Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права в питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних осіб, які незаконно утримуються на території Росії та тимчасово окупованих територіях України, і припинити широкі інформаційні кампанії, спрямовані на пошук "зрадників" серед своїх громадян", - ідеться в заяві.
Представники правозахисних організацій погодилися, що існує нагальна потреба пошуку шляхів повернення цивільних українців, незаконно позбавлених волі внаслідок збройної агресії РФ. Захоплення цивільних осіб є воєнним злочином РФ, який має систематичний і масовий характер. Наразі зафіксовано щонайменше 1770 таких осіб, і ця цифра зростає через окупацію частини території України.
Проте, вказують правозахисники, методи та шляхи повернення цивільних мають значення, оскільки Україна є демократичною правовою державою, перебуває на шляху інтеграції до ЄС і має забезпечувати дотримання прав і свобод людини навіть в умовах війни.
"По суті, ініціювавши проєкт "Хочу до своїх", Україна вперше з початку широкомасштабного вторгнення РФ заявила про намір проводити "обмін" цивільними особами з російською стороною. Така практика суперечить міжнародному гуманітарному праву (МГП), про що українська сторона неодноразово наголошувала. Звільнення цивільних громадян України, незаконно позбавлених волі внаслідок російської збройної агресії, має відбуватися безумовно", - наголошується в заяві.
Фактично Україна планує обмінювати цивільних, віддаючи власних громадян до РФ або на ТОТ. Таким чином українська влада залишає за дужками питання етичності обмінів "неправильних українців" на "правильних українців", вважають правозахисники.
Скріншот сторінки сайту "Хочу до своїх".
"Стимулювання практики обміну цивільними навряд чи призведе до створення стійкого механізму повернення цивільних із незаконного утримання в РФ, про який багато говориться останніми роками. Натомість практика обміну цивільними може створити значні проблеми та ускладнення для України", - додають автори заяви.
Правозахисники вважають, що:
- Така ініціатива в перспективі вестиме до збільшення порушень прав людини на окупованих територіях. Поширення практики обмінів щодо цієї категорії осіб та використання гарантій військовополонених щодо них може призвести до зменшення їхнього захисту за міжнародним гуманітарним правом.
- Обмін цивільних громадян України, засуджених, зокрема, за злочини проти основ національної безпеки, може стимулювати правоохоронну та судову систему України до порушень, поверхневого розслідування та розгляду відповідних справ. Важко переконатися в добровільності згоди засудженого на "обмін", адже така згода дається в умовах несвободи.
- Це може вважатися видворенням такої особи через її політичні переконання, що є ймовірним порушенням принципу невидворення. Ефективність запропонованого способу повернення цивільних осіб на практиці дуже сумнівна.
Як зазначається на офіційній фейсбук-сторінці самого проєкту, зацікавленості в проведенні таких "обмінів" з боку російської сторони не спостерігається. Оприлюднення такої кількості персональних даних є невиправданим, а популяризація сайту серед громадян України негативно впливає на загальне сприйняття України та українців, які ведуть війну за незалежність і суверенітет. Створюється можливість через інструмент подачі згоди на виїзд до РФ уникати мобілізації в Україні, чим може скористатися Російська Федерація, гарантуючи чоловікам призовного віку уникнення служби.
"Ми вважаємо, що незаконне утримання цивільних громадян України є грубим порушенням норм міжнародного права з боку РФ, а з огляду на систематичність та розповсюдженість цієї практики може врешті-решт бути кваліфіковано як злочин проти людяності. Водночас ініціатива представників Української держави щодо формування "обмінного фонду" серед цивільних українських громадян не відповідає нормам МГП і є проявом непослідовності державної позиції України", - заявили правозахисники.
Вони переконані, що "проєкт "Хочу до своїх" становить загрозу інформаційній безпеці країни, а також ставить під сумнів в очах країн-партнерів прихильність України до поваги прав людини", а тому доцільно щонайменше:
- - закрити доступ широкого кола користувачів до сайту;
- - продовжувати пошук шляхів повернення цивільних, незаконно утримуваних у РФ,
- - шляхів, які не повинні призводити до нівелювання правових гарантій, закріплених міжнародним гуманітарним правом для українських громадян;
- - активізувати роботу Міжнародної Платформи за звільнення цивільних, незаконно затриманих РФ;
- - забезпечувати справедливий та якісний розгляд справ щодо злочинів проти національної безпеки та, з огляду на масштаб таких злочинів, сприяти створенню механізмів належного реагування та запобігання таким злочинам.
Чи розуміють правозахисники, як почуваються родичі викрадених мелітопольців роками не знати про стан їхньої рідної людини і не мати ані найменшої можливості їй допомогти? Схоже, що ні.
Росія порушує всі міжнародні норми права і українцям необхідно шукати шпаринки в законах, робити поправки і використовувати будь-яку можливість, щоб повернути викрадених цивільних, які місяцями піддаються тортурам і утримуються в нелюдських умовах. Немає нічого дорожчого за людське життя і свободу. Враховуючи той факт, що заява на обмін виключно на добровільних засадах, то зрадники з українським паспортом, які зробили вибір на користь росії, також матимуть можливість уникнути покарання в Україні. І нікому не доведеться розділяти українців на хороших і поганих. Свій вибір вони зробили самі.